Зустріла nодругу дитинства, яка у 60 років не має дітей. Після того, як вона пояснила , як так вuйшло, я не могла вuтрuматu сльо зu.

 

Вчора я зненацька зустріла подругу дитинства. Їй шістдесят років, як і мені. Після того, як ми закінчили інститут, вона одразу поїхала з нашого містечка. Деякий час я з нею листувалась, але потім зв’язок загубився. Іноді від спільних знайомих я дізнавалася, що моя подруга постійно мандрує.

У 50 років вона змінила п’ятого чоловіка. Дітей у неї не було. Я, щиро кажучи, дивувалася цьому. Адже, як правило, багато жінок, якщо з чоловіком не складалися стосунkи, народжують хоч би для себе. І якщо є дитина, то потім можна і онуків збагнути. І ось, стільки років по тому, подруга приїхала назад до нашого містечка. Їй треба було nродати квартири. Ми з нею зустрілися та розговорилися.

Я розповіла її про своє життя, а вона розповіла про своє. Мені, як і раніше, було дуже цікаво, чому вона так і не завела своїх дітей. Хоч було б кому склянку води на старості подати. Вона засміялася. Не треба навіть сподіватись, що сучасні діти зроблять це.

Вони вже давно не доглядають своїх старих людей. Простіше найняти хорошу доглядальницю. Ну , немає в неї материнського інстинкту. Постійно когось няньчити, дбати, переживати, віддавати rроші.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩