Рубрика: Людина
Добре, що ти приїхала, Маріє, а то справа так закрутилася, що навіть не знаю. Не хоче слухати мене Мирослав, сказав, що про це і мови бути не може. Я сподіваюся, хоч ти йому все поясниш, – каже мені мій чоловік, не встигла я і сумки в коридор занести. Я приблизно розуміла, про що він говорить, але не зовсім підтримувала його в цьому питанні. – Зачекай, Степане. Дай мені в хату увійти, про справи поговоримо згодом, – кажу. Чоловік мій ніяк не може змиритися з тим, що зять наш відмовився від спадщини на користь своєї сестри
– Добре, що ти приїхала, Маріє, а то справа так закрутилася, що навіть не знаю. Не хоче слухати мене Мирослав, сказав, що про це і мови бути не може. Я […]
– Все! Розмова закінчена! – Хочеш стати матір’ю-одиачкою? Будь ласка, відмовляти не буду. Але й допомагатиме теж! Подивлюся, як ти будеш крутитися! – Роздратовано промовила мати
– Я все сказала! – Раїса демонстративно дивилась у телевізор, ігноруючи сльози доньки. – Ти в мене дівчинка велика, своя голова на плечах має бути. – Мамо! – губи дівчини […]
Квартиру від мене отримаєш, Віро, якщо станеш дружиною мого сина – сказала Анна своїй майбутній невістці Вірі. Але Віра захотіла ще й дачу
– Ні, ні і ще раз ні, – впевнено відповіла Віра на пропозицію Анни Павлівни стати ще до весілля власницею квартири, але з обов’язковою умовою вийти заміж за її сина […]
Я просто не знаю, як цю ситуацію змінити, але вона мене дуже-дуже не влаштовує, дивує і взагалі, ну як так можна? Син і невістка розлучилися. У них у спільній власності трикімнатна квартира. У невістки є своя однокімнатна, син живе з іншою жінкою. Мої онуки-підлітки живуть самі. Ну як самі? Тиждень з ними живе тато, тиждень з ними живе мама. Як вам такий розклад? Дітям 13 і 16 років
Я просто не знаю, як цю ситуацію змінити, але вона мене дуже-дуже не влаштовує, дивує і взагалі, ну як так можна? Син і невістка розлучилися. У них у спільній власності […]
– Аллочко, дорогенька моя невісточко, ти мені поверни, будь ласка, п’ять тисяч гривень, які я подарувала твоїм дітям, а ти витратила їх на свої губи, і я куплю своїм онукам нормальні подарунки. Таку вимогу я висунула своїй невістці Аллі, коли побачила її з новенькими пухкими губками, модними. Після дня народження двійнят у ресторані, де все було красиво й дорого, я дізналася, що ці гроші пішли зовсім не на дітей, а на її зовнішність
– Аллочко, дорогенька моя невісточко, ти мені поверни, будь ласка, п’ять тисяч гривень, які я подарувала твоїм дітям, а ти витратила їх на свої губи, і я куплю своїм онукам […]
Я просто пʼятами накивала з будинку свекрів, і нашо тільки погодилась поїхати з дитиною! Вони сиділи за столом позавчора — не повірите! — з 12 дня до 1 ночі й весь час їли. А в 6:30 ранку свекруха вже мене підняла, щоб я допомогла їй все прибирати й готувати сніданок. Та вони ж тільки їли в 1 ночі! А о 8-й вже почала сходитися рідня. Я вже дивитися на все те не могла! А страви у них які важкі, сільські ці!
Я просто пʼятами накивала з будинку свекрів, і нашо тільки погодилась поїхати з дитиною! Вони сиділи за столом позавчора — не повірите! — з 12 дня до 1 ночі й […]
Твоя мати – це твоя відповідальність, але я сказала чоловікові, що її ноги в нашому домі не буде. І на це в мене була своя причина.
Моя свекруха вже зовсім знахабніла й не бачить межі своєї поведінки. Як тільки ми з чоловіком придбали будиночок біля моря, вона одразу почала напрошуватися до нас пожити. Я вже неодноразово […]
– Я так провчила родичок, що вони навіки забудуть дорогу до нашої оселі! – Задоволено реготала невістка
– Я ненавиджу вересень! Ненавиджу осінь! – скаржилася Аліна мамі. – Знову свекруха вчепиться кігтями зі збиранням урожаю, та заготівлями на зиму. Коли ця жінка наїсться? У неї не живіт, […]
– Галинко, ти б якось забігла до мене по груші. Уродило їх цьогоріч стільки, що вже й не знаю, куди дівати. А ти ж любиш грушки, – щебетала Марія, запитливо заглядаючи в очі подрузі.
– Галинко, ти б якось забігла до мене по груші. Уродило їх цьогоріч стільки, що вже й не знаю, куди дівати. А ти ж любиш грушки, – щебетала Марія, запитливо […]
Надійка вирішила відмовитися від малечі відразу ж після народження. Семимісячне немовля запам’ятала, мов сфотографувала: личко, неначе печене яблучко, а на скроні, біля правого вушка, плямка, схожа на зірочку. Коли писала заяву на відмову, ручка стрибала в руці – портрет дитини врізався у пам’ять.
Надія оселилася в нашому під’їзді не так давно. Скромні пожитки занести до квартири допомогли сусіди. Жінка зі смаком одягнена, модна стрижка. Згодом ми потоваришували. Запросила її на каву. Вона з […]