Я завжди знала, що чоловікам довіряти не можна. Історія моєї подруги ще раз це доводить.

Мою подругу звати Вероніка, ми разом навчалися у школі, я була свідком на її весіллі. Її чоловіка звати Віталій та він мені ще з першого погляду не сподобався.

Сталося так, що, нам довелося покинути рідне місто.  Вероніка та Віталій запропонували мені їхати разом із ними на Західну Україну,Там у них жили друзі.

Оселились ми у дачному будинку, де було дві кімнати: в одній кімнаті моя подруга з чоловіком, а в іншій я. Роботу знайти було дуже важко, Віталій працював раніше менеджером з туризму, відповідно вакансій для нього не було. Довелося Вероніці влаштуватись на роботу, яку їй підшукали у центрі зайнятості.

Подруга пішла працювати офіціанткою. А Віталій був не проти.

Робота у Вероніки була позмінна та коли Вероніка була на роботі Віталій десь зазвичай пропадав.

Якось до Вероніки зателефонувала колега по роботі та попросила вийти за неї у зміну, оскільки у неї раптом виникли проблеми зі здоров’ям. Вероніка погодилась, адже їй потрібні були гроші, а в той день зазвичай багато клієнтів та був шанс заробити значні чайові. Як потім виявилось, це був вирішальний вечір в її особистому житті.

До їхнього ресторану зайшли добряче сп’янілі чоловік та жінка. Це був Віталій та його коханка. Він був настільки п’яним, що не зрозумів у який заклад він зайшов. Вероніка відмовилась обслуговувати їх столик. Від несподіванки вона ледь трималася на ногах.

Пара безтурботно сміялася та насолоджувалася спілкуванням, розпиваючи спиртні напої.

Адміністратор закладу, в якому працювала моя подруга, ніяк не міг зрозуміти відмову Вероніки виконувати свою роботу та навіть погрожував їй звільненням та подруга стояла зі скам’янілим обличчям та сказала:

– Робіть що хочете, мені вже все одно.

Лише згодом Вероніку вдалося довести до тями та дізнатися причину її дивної поведінки. Добре, що адміністратор закладу, де працювала моя подруга, виявився хорошою людиною.

Він вигнав Віталія з його пасією із закладу не пояснивши це ніяк, а Вероніку відпустив додому.

Коли горе-чоловік нарешті повернувся, на порозі його чекали зібрані валізи та Вероніка, яка відправила його слідом за російським кораблем…

КІНЕЦЬ.