Свекруха зіпсувала нам із чоловіком весілля. Так сталося, що за півтора місяці до нашої урочистості помер її чоловік. Ми рік готувалися до нашого весілля, вибрали дату, родичам повідомили заздалегідь, щоб вони купили квитки. Свекруха участі в підготовці не брала, вона весь цей час була поряд зі своїм чоловіком, він давно був хворий.

Лікарі не давали позитивних прогнозів. Останні півтора місяці мати мого чоловіка вимагала від нас перенести весілля, щодня влаштовувала скандал синові. Чоловік свекрухи не був батьком мого чоловіка, він навіть не був вітчимом.

Мати його одружилася, коли мій чоловік поїхав вчитися в інше місто. Вони ніколи не були близькі. Можливо, ми черстві люди, але це було наше свято, і ми хотіли, щоб воно відбулося. У день весілля свекруха прийшла до ресторану у чорному одязі. Вона сиділа за столом із хусткою та плакала. У шоці були не лише ми з чоловіком, а й усі гості.

Перший тост вона взяла на себе: ми не почули поздоровлень — адже вона вирішила згадати свого чоловіка. І знову розплакалася і сіла за стіл, гості почали її заспокоювати. Я була зла, хотіла вже підійти особисто до свекрухи, попросити, щоб вона поводилася належним чином.

Думала, що жінка поводитиметься трохи стриманіше, але вона пішла на друге коло: -Дорогі мої, бажаю вам такої ж любові, як у нас із чоловіком була. Сьогодні 40 днів, давайте згадаємо його. В цей момент не витримав мій чоловік та його брат; вони під руку вивели маму надвір. Брат тоді відвіз свекруху додому, щоб, мабуть, вона заспокоїлася.

З того дня свекруха з нами не спілкується. Вона всім каже, що ми не поважаємо її та вітчима. Може, мій чоловік і схвалив вибір мами, але другого батька він точно не шукав.

КІНЕЦЬ.