Вранці найчастіше викидали недоїдені сніданки та непогані речі. А всього 2 роки тому я був щасливою сімейною людиною. Шкода, що син займався чимось незаконним. Від його витівок пішла дружина, а потім він зник і залишив величезні борги. Згодом по гроші прийшли якісь хлопці і змусили квартиру нашу продати.

А потім фірма, де я працював, збанкрутувала, і залишився я без засобів для існування, жив у підвалі багатоповерхівки. Так простояв я годину, але нічого до пуття не знайшов, як раптом поруч з’явився мужик у жахливому стані і запитав, чи є у мене телефон.

Я віддав йому свій мобільник. Вже кілька місяців, як я його знайшов, а дзвонити нема кому: дружина в іншому місті, а син невідомо де. Я залишив йому телефон і пішов додому зі словами «тобі потрібніше». Через місяць мене, з іншими чоловіками, які жили в підвалі, заарештували.

Виявилося, у будинку стався злочин, після якого пістолет викинули у сміттєвий бак, а хтось із чоловіків узяв і приніс його із собою до підвалу. На мене все навісять , щоб скоріше справу закрити. Але ні, мене викликали, я підписав якийсь папер, і мене відпустили.

Виходячи з будівлі поліції, я почув, як мене гукнув чоловік. То був той самий, якому я позичив телефон. Я дізнався, що у нього з другом є фірма, він запропонував мені роботу охоронцем на складі, де й жити можна. Я погодився: вже місяць як працюю, невдовзі час першої зарплати.

Нещодавно сталося несподіване: склад намагалися підпалити, напали двоє хлопців, яким заплатили за роботу. При нападі одного я поранив пістолетом, а другий позбавив мене почуттів, але під час втечі сам загинув. Як мені потім розповів і, одним із нападників був мій син.

Джерело