Зараз я уже на заслуженому відпочинку. Ми з моїми сусідами пенсіонерами полюбляємо сидіти на лавці біля нашого під’їзду та розмовляти на різні цікаві теми. Вдома сумно, на роботу вже ходити не потрібно, тож таким чином ми проводимо наш час. Цей день теж не став вийнятком.

Ми з сусідами якраз обговорювали останні новини, як раптом з під’їзду вийшла молода мама зі своїм синочком, вони, певно йшли до дитячого садочку. Таке вже миле у неї дитя, ми запитали скільки йому років та хлопчик показав три пальчики, сказавши: “Тли”. Ми посміхнулися та нашу розмову перервала молода дівчина, яка навстіж відкрила двері під’їзду, видно кудись поспішала. Вона презирливо поглянула на нас та сказала:

– О, Боже, знову вони тут сидять, робити їм нічого на своїй пенсії, тільки зирять та зарплату мою витрачають. Я тут горбачусь кожен день, щоб вони могли собі спокійно сидіти на лавці та ляси точити. Надоїли!

Всі раптом замовкли та Марія Віталіївна, моя сусідка теж пенсіонерка відповіла молодій особі:

– А що не так? Ми теж працювали на роботі, а наші батьки відпочивали на пенсії. Ти, коли постарієш теж матимеш спокій та будеш робити що хочеш: хоч на лавці сидіти, хоч далі працювати, якщо здоров’я дозволить.

– Самим себе потрібно забезпечувати в старості. В молодості відкладати на старість. Я не отримую повну зарплату через вас та ті кляті податки.

– А ти сама то відкладаєш собі на пенсію, як говориш? – запитала дівчину молода мама.

– З тими податками виходить важко, але відкладаю, що і раджу вам робити. Нічого даремно хліб їсти.

– Мені 70 років, ледь ходжу, на яку роботу ти мені запропонуєш піти, куди мене візьмуть? – запитав я.

– Ой, це все ваші відговірки, було б бажання, а робота знайдеться.

– Ага бажання, а головне здоров’я, от твоїм батькам скільки років? – запитав знову я. – Вони уже на пенсії.

– Так, здивовано відповіла молода сусідка.

– То вони, мабуть, і на роботі працюють, як Ви й сказали, у Вас на шиї не висять, так? Хліб даремно не їсть.

– Ви про що? Чому це вони мають працювати, вони ж на пенсії!

– І ми теж батьки. Ти колись теж будеш в нашому віці, не зможеш працювати та будеш жити на одну пенсію Все закономірно. Зараз ти платиш податки, потім твої діти будуть працювати та теж платити податки, щоб держава мала змогу платити пенсію саме тобі.

Молода дівчина пішла у своїх справах, наш маленький сусід теж пішов по дорозі запитуючи маму що таке пенсія та податки. А ми сиділи під враженнями від цієї розмови та ніяк не могли зрозуміти, чому є люди, які вважають, що ми їмо даремно хліб.

КІНЕЦЬ.