– Я пішов! – крuкнув Степан дружині і двері за ним зачинилися. Інна потяглася. Ще хвилин п’ятнадцять можна полежати. Вдруге задзвенів будильник. Настав час і їй вставати… На кухонному столі Інна побачила гаманець чоловіка. – Забув! – подумала жінка. – От же ж розтяпа! Всі картки й готівка в гаманці, – засмутилася Інна. Вона відкрила гаманець і почала розглядати його вміст – картки, трохи rрошей, а це що?! Інна очі вирячила від здивування. Картка на знижку в магазині “Все для мам і дітей»… У Інни потемніло в очах

-Я пішов! – крикнув Степан дружині і двері за ним зачинилися.

Інна потяглася. Ще хвилин п’ятнадцять можна полежати. Вона дуже любила ці ранкові хвилини, коли можна спокійно обміркувати плани на майбутній день, помріяти про щось хороше, про відпустку, наприклад.

Відпустка – це довгоочікуване свято. Інна завжди виділяла у житті свята з буденних днів, тоді будні пролітали швидше, а очікування свята давало їй стимул для щоденних рутинних справ.

Вдруге задзвенів будильник, настав час і їй вставати.

Літо в розпалі, вранці ще прохолодно, а вдень знову буде спека.

На кухонному столі лежав гаманець чоловіка. Забув!

-От же ж розтяпа! Всі картки й готівка в гаманці, – засмутилася Інна.

Вона машинально відкрила гаманець і почала розглядати його вміст – картки, трохи грошей, а це що?!

Інна очі вирячила від здивування.

Картка на знижку в магазині “Все для мам і дітей»…

У Інни потемніло в очах.

-Все для мами й дитини. І що, цікаво, це може означати? А це означає те, що її чоловік Степан робить покупки в магазині для майбутніх мам, та й все! І хто ж ця майбутня мати? І який висновок виходить?

А виходить, що в Степана є жінка, яка чекає від нього дитину, а може, вже й народила? І що тепер робити їй? Як далі жити?

Інна гарячково згадувала останні події. Пазли склалися в одну картину: пізні повернення додому, робота на вихідних, відрядження. А вона довірлива нічого не помічала…

-Так, швидко привести себе до ладу, і на роботу. Маю гарну посаду, за яку треба триматися, – рішуче сказала собі Інна.

Незабаром Степан піде. Вона залишиться сама, матеріально їй буде важко. Цікаво, коли він збирається їй повідомити про те, що він йде від неї? Чи у його планах спокійно жити на дві родини?

Вона їхала на роботу звичним маршрутом, але і в машині думала все про те ж саме.

-Що ж, такі історії трапляються часто-густо. Чому любов і пристрасть зникають, як дим? І найчастіше зникають у чоловіків.

Напевно, їй теж треба було поводитися інакше. Не дарма пишуть у жіночих журналах, що кохання чоловіка треба постійно підтримувати. Гарна білизна, грайливі погляди… Тільки Інна завжди вважала, що у них і без цих проблем любов на все життя, і ніщо не може зруйнувати її. Виявляється, ще й як може!

Працювала Інна цього дня погано. Точніше, вдавала, що працює. Добре, що начальник відділу відлучився на нараду до головного офісу, і ніхто не помітив її непродуктивних зусиль.

Увечері Інна поїхала до мами.

-У Степана інша жінка, і вона вагітна, – з порога приголомшила дочка матір.

Висловивши цю думку вголос, Інна відчула полегшення. Наче випустила з себе своє горе, їй стало легше.

-З чого ти взяла? – спитала спокійно мама, розливаючи чай.

Інна розповіла про гаманець, про картки, про пізні повернення додому, про несподівані відрядження.

-Тобто всі твої висновки побудовані на картці з магазину? – уточнила мама.

Інна кивнула.

-А раптом ти помиляєшся? Раптом ти все вигадала?

-Це навряд, – натягнуто посміхнулася Інна.

-Дивись, – продовжувала мама. – Що виходить? Потрапила тобі в руки ця картка, і ти навигадувала навколо неї цілу історію, зациклилася на цій історії. Поговори зі Степаном. З’ясуй все спокійно, без істерики. Гірше від вашої розмови не буде.

-Гірше не буде, це точно, – розмірковувала Інна, сидячи ввечері на кухні.

Треба б вечерю приготувати і прання закинути, але робити нічого не хотілося. Підозра не полишала її. Що робити далі? Чи не робити нічого?

Інна згадувала, як вони познайомилися, а потім одружилися. Вони були такі щасливі. Ну траплялися в них труднощі, а як без них? Але всі труднощі можна легко подолати, коли люди кохають один одного. А вони кохали.

Інна рано лягла спати. Не було ні сил, ні бажання, скоріше закінчився б цей сумний день. Вона чула, як рипнув ключ у замку і прийшов Степан.

Він зазирнув у кімнату.

-Ти погано почуваєшся? – дбайливо спитав чоловік.

Інна кивнула. Вона сподівалася, що він дасть їй спокій. Але ні. Через дві хвилини Степан приніс термометр. Переконався, що температури немає, і виміряв їй тиск. Тиск виявився в нормі. Степан приготував чай ​​з медом. Сів поруч на ліжко,

-Я сьогодні гаманець вдома забув. Довелося повертатися, а це погана прикмета. Ось тобі й нездужання, – засмутився Степан.

-Я бачила твій гаманець, – зізналася Інна. – І навіть у нього залізла. Там була картка магазину для мам та немовлят. Звідки вона у тебе?

-А ця картка… Пам’ятаєш Тамару з відділу реклами? Біленька така з короткою стрижкою? – запитав Степан. – Ти її бачила на ювілеї у керівника.

-То це блондинка Тамара? Зараз він скаже, що вона чекає від нього дитину, – подумала Інна і відвернулася до стіни, щоб приховати сльози, що навернулися.

-Згадала? Так ось, Тамара днями народила, – продовжував чоловік. – Я їй купував ліжечко у подарунок. Від усього нашого колективу. Таке гарне ліжечко! Покупка коштувала непогані гроші, і мені дали картку в подарунок. Я спочатку не хотів брати, а потім подумав, може вона скоро і нам з тобою знадобиться? Мені здається, що нам пора когось народити.

-Кого? – машинально спитала Інна, ще до кінця не вірячи, що нічого поганого не сталося.

-Кого вийде. Хлопчика, чи дівчинку, а може одразу двійнят, – відповів Степан.

Ось так все просто зʼясувалося. А вона вже собі накрутила!

-Зараз я на роботі трохи розгребу завали, і часу буде більше. З’їздимо відпочити. Давай подумаємо про дітей. Мені здається, ми для цього дозріли. Ти згодна, Інно? – продовжував чоловік.

Інна була згодна.

Вона лежала, слухала, як на кухні Степан гримить тарілками, і почувала себе щасливою.

Її тривога виявилася марною, а життя не зіпсувалося.

Яка ж мудра у неї все таки мама!

КІНЕЦЬ.