Олег з дружиною приїхав до брата на дачу. – Ох, і спека сьогодні, – сказав він Миколі. Олег зняв шкарпетки і почепив їх на спинку стільця. – А що, обід ще не готовий? – Та ми щойно поснідали, – відповів братові Микола. – Ми тут із Жанночкою гостинців привезли! Випічка була зі знижкою і диня на п’ятдесят відсотків дешевше. Вони попили чаю й Олег заявив: – Ну добре, ви тут обід готуйте, а ми поки що з Жанночкою у своїй кімнаті відпочинемо. Ми ж там ночуємо, де й минулого разу? Іра з Миколою ніяково переглянулися

 

-Миколо, а ти пам’ятаєш, що на наступні вихідні до нас твій брат із дружиною приїде?

-Та добре!

-Що “та добре”, ти що, забув? Твій брат Олег із Жанною приїдуть. Вони ж зазвичай щороку до нас на дачу приїжджають.

-Господи! Та я пам’ятав. Але не подумав, що це вже зараз буде. Наша Катя вчора дзвонила, вони дітей відправляють на море.

Катя з Ігорем хочуть у п’ятницю до нас приїхати. Мʼясця посмажити, покупатися. А ввечері у суботу вони поїдуть дітей проводжати. Адже від нас до вокзалу ближче.

-Ну й добре, Катя з Ігорем із дядьком Олегом поспілкуються, вони давно не бачилися, що тут поганого?

-Ну ти ж знаєш, Іринко, не люблю я, коли народу в хаті багато.

-Миколо, ну це ж твій брат. Він до нас раз на рік приїжджає.

-Один раз, та на три дні, Іро. Ти ж пам’ятаєш, як це торік було?

-Краще й не згадуй! Думаю, цього разу все буде нормально…

…Олег з Жанною прибули на три години раніше, аніж говорили.

-Ох, і спека сьогодні, – повідомив Олег Миколі.

Він зняв шкарпетки і почепив їх на спинку стільця. – А що, обід ще не готовий?

-Ми взагалі-то тільки поснідали, обідати наче рано, – стримано відповів братові Микола.

Олег безцеремонно зняв футболку і постав у всій красі – пухкенький живіт і вʼялі м’язи нікого не прикрашають.

Але Олег не переживав, жарко ж, а він у рідні!

-Ми тут із Жанночкою вам гостинців привезли. В магазині випічка була зі знижкою і диня на п’ятдесят відсотків теж дешевше.

А ще еклери, термін ще до завтра, а знижка величезна! Постав чаю, братику, раз обід ще не скоро. Сідай, почастую тебе.

Сам Олег помив диню, дістав велику тарілку, і сам з апетитом почав наминати привезену для всіх диню.

-Пригощайся, – запропонував він із повним ротом Ірині.

Микола очі вирячив від здивування.

Сік дині стікав у Олега по підборідді. Він, посміхаючись, витер його рукою і продовжив насолоджуватися запашною динею.

-Дякую, Олеже, я пізніше. Поки бульйон поставлю, та й так, дещо до обіду тут приготую.

-Давай, сонечко, – Олег променисто посміхнувся. – А ми поки що з Жанночкою у своїй кімнаті відпочинемо. Адже ми там ночуємо, де й минулого разу?

Іра з Миколою ніяково переглянулися. Минулого разу так сталося, що вони віддали їм свою кімнату. У Олега нила спина, а в них хороший матрац. Але це тоді, а зараз…

Але Олег, не чекаючи відповіді, важко підвівся з-за столу.

-Жанночко, ходімо до себе. Відпочинемо, поки Іринка хазяйнує, бо я втомився з дороги. Іринко, ти просто чарівниця, обожнюю твої котлетки! Чекаю на запрошення до обіду! – і гості зникли в хазяйській спальні.

Микола здивованим поглядом провів брата з невісткою, і пошепки запитав:

-Іро, а чому в нашій спальні? Ми ж хотіли їх поселити в іншій кімнаті?

-Миколо, ну мені було незручно, Олег був впевнений, що вони ночуватимуть там же ж, де й того разу. Це ж твій брат!

-Хамовитий якийсь брат, – прошепотів Микола.

-Його вже не переробиш, потерпи ще два дні. Адже Олег добрий, добрий, сам знаєш, – так само тихо відповіла Іра.

-Я вже починаю в цьому сумніватися, він приїхав і мені вже вдома некомфортно!

-Припини, ти що, через нісенітницю з братом готовий посваритися? І взагалі, мені обід треба готувати, йди поки принеси дрова від старої яблуні. Завтра діти шашлик будуть смажити.

-Зрозумів, – Микола пішов надвір, бурмочучи щось собі під ніс.

Через дві години приїхала дочка Катруся з чоловіком Ігорем та дітьми. Віктор і Дмитро забігли з радісним криком: – Бабуся, дідусю, дивіться, у нас в рюкзаках все є для поїздки на поїзді!

І почали витягувати і показувати іграшки, коробки з пюре, чіпси, шоколад і багато всяких дрібниць.

Обідати сіли пізно, Ігор займався машиною, Олег із Жанною заснули, і доки всіх зібрали, обід плавно перейшов у веселу вечерю.

Субота також пройшла весело. Купалися на річці, смажили шашлики. Навіть гриби знайшли, гуляючи краєм лісу.

-Дядько Олег, а що це з вами трапилося, – здивувалася Катя, коли всі повернулися з прогулянки.

-Сходинка ґанку під Олегом зламалася, добре, що нічого серйозного, – скривдженим тоном Жанна відповіла за чоловіка.

Микола роздратовано зазначив собі, що треба полагодити сходинку.

Але взагалі день пройшов чудово. Всі весело балакали, Катя згадувала, як її маленьку дядько Олег катав на спині. Обговорювали, як добре, що Віктор і Дмитро їдуть на море.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩