Я одружився п’ять років тому, весь цей час ми жили з дружиною на орендованій квартирі.

Я дуже хотів взяти іпотеку, але дружина була проти. Казала, що кредит – це каторга, тож доводилося відкладати мрію про своє житло на потім на потім.

-Давай таки візьмемо іпотеку. Уяви свій куточок… – знову запропонував їй я.

-Ми вже обговорювали цю тему, я ж сказала, що не хочу, – відрізала дружина.

-Ми ж не будемо постійно по орендованих квартирах мотатися, – сказав я. – Тим більше ми плануємо дітей, потрібно думати про своє майбутнє.

-Я ж сказала, що ні, тема закрита! – нервувала дружина.

Я не здавався, постійно ходив різними банками та дізнавався про умови іпотеки. Я пропонував дружині найвигідніші варіанти, але від них вона відмовлялася. І ми сварились.

Я навіть намагався розмовляти з її батьками, щоб вони вмовили її, але це теж не спрацювало. Що ж із нею робити?

Я вирішив, що найкращим варіантом буде поставити перед дружиною умову: або ми розлучаємося, або беремо іпотеку. Я звісно сподівався, що вона обере мене і мої бажання. Спочатку дружина посміялася, вона подумала, що я жартую, але потім я сказав, що все цілком серйозно.

Декілька днів вона зі мною не розмовляла, але потім обрала розлучення. Я був шокований! Ну добре, навіщо мені поряд людина, яка не бажає будувати наше спільне майбутнє.

КІНЕЦЬ.