Я не знаю точно чому, але моя дружина і кращий друг Ігор зовсім не ладнають один з одним. Ще до весілля я їх познайомив, вони з першого дня просто зне навиділи один одного. Я подумав, може вони колишні один одному, тому така нена висть, але ні, вони не були знайомі.

Ігор казав, що дівчина хоче зробити з мене підкаблучника. А дівчина стверджувала, що Ігор тягне мене вниз, не дає розвиватися і взагалі поrано на мене впливає. Навіть на весілля Ігор не прийшов, сказав, що це його подарунок для нареченої. До речі, дружина була задоволена, що його поруч немає.

А мені було не по собі, все ж таки він мій близький друг, я хотів, щоб Ігор в такий день був поруч. Коли настала моє сімейне життя, то дружина стала відноситься до Ігоря байдуже. Вона не звертала увагу на його висловлювання, що вона погана господиня або відьма. А ось Ігор не заспокоївся.

Він злився день від дня. А коли я повідомив йому, що дружина ваrітна і я нарешті стануть батьком. То він мені зазначив, що таким чином дружина мене назавжди прикувала до себе і це її злочиний план. Я не витримав і вдарив його, розвернувся і пішов, хоча міг наговорити багато всього.

Потім Ігор все ж вибачився, попросив прощення і привітав з майбутнім народженням сина. Коли дружина вийшла в декрет, то я став більше працювати, щоб встигнути назбирати на ліжечко і коляску для малюка. У вихідні мені хотілося розслабитися в барі, з цим допомагав Ігор.

І от якось він напився і сказав мені, що потрібно вибирати. Тому що більше так тривати не може, або він, або моя дружина з новонарідженим сином. Інакше ми не зможемо спілкуватися, тому що життя для Ігоря стає нестерпним. Я взагалі не розумію, як можна людину ставити перед таким вибором. Відвіз Ігоря додому, сподіваюся, що в п’яному маренні він забуде про свій ультиматум.

КІНЕЦЬ.