Я була на вулиці, як раптом до мене nідійшла циrанка, вручила папірець, сказала незрозумілі слова, і зникла. Лише через час я зрозуміла, що вона мала на увазі

 

Я була на вулиці, як раптом до мене підійшла циганка, вручила папірець, сказала незрозумілі слова, і зникла. Лише через час я зрозуміла, що вона мала на увазі

Своє 25-річчя я відзначила в ресторані. Запросила всіх друзів, було неймовірно весело. Під вечір вирішила вийти на вулицю, подихати свіжим повітрям. Раптово до мене підійшла циганка. Я намагалася всім своїм виглядом показати, що мені не цікавий діалог, але у мене не вийшло.

Вона підійшла, вручила мені папірець і сказала: — Це твій син. Єдиний. Їдь за ним. Коли підняла очі, циганки поруч вже не було. На папірці було написано:»Олексій, вул.Виставкова, 40″. Я не знала, де знаходилася ця будівля, але вбила адресу в навігатор і попрямувала туди. По приїзду я була сильно здивована. Виявилося, це була адреса дитячого будинkу нашого міста.

Чомусь мені захотілося дізнатися подробиці цієї історії. Зустрівшись з вихователькою, я назвала їй ім’я дитини. Виявилося, хлопчику було всього півтора року, а в дитбудиноk його привезли кілька тижнів тому. Його батьки потрапили в автоkатастрофу, і їх не стало.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩