Ми з Ритою нещодавно одружилися. Рішення не було спонтанним. Нам по двадцять чотири роки, ми дорослі, що відбулися люди, які самі себе забезпечують і несуть вже відповідальність за свої вчинки. Знайомі ми були давно вже, п’ять років, з яких чотири роки ми зустрічаємося.

Правда, разом ми ніколи не жили. У Ріти досить консервативні батьки, які проти того, щоб без одруження люди разом проживали. Тому довелося дочекатися весілля. Готувалися ми до неї грунтовно, організували її красиво і пишно.

Медовий місяць провели на морі, придбали безліч спільних, приємних, нових вражень. Коли повернулися в місто, почалося вже нове, сімейне життя. Рита тимчасово не працює, у них в офісі ремонт, тому в найближчі півроку вона буде вдома. Ми вирішили, що це навіть добре, адже у неї буде час, щоб звикнути до ролі дружини і господарству.

Я ж відразу повернувся на роботу. Тільки дуже скоро став помічати за дружиною дивну поведінку. Вранці вона прокидалася в гарному настрої і повна життєвих сил.

А ввечері, коли я приходив додому, вона була якась згасла, не виявляла до мене особливої уваги, хоча вечеря завжди була готова. Я став підозрювати її в зра дах. Я ж її давно знаю. Вона жінка з досить високим лібідо, а тут така холодність і байдужість. Я встановив вдома камери, щоб подивитися, чим вона займається.

Невже водить kоханця в будинок? Все виявилося набаrато простіше. Моя бід на Рита весь день зайнята домашніми справами, крутиться як білка в колесі, щоб все було прибрано ідеально, щоб смачна їжа була готова, тому і втомлюється. Це їй все в новинку. Того вечора я повернувся додому з квітами. Зізнався їй потім, що підозрював всяке.

Кінець.