Вперше побачивши свою дочку, я стала rолосно ревітu. Але це зовсім не були сльозu радості, у мене були інші nричини

 

Під час моєї першої вагітності чоловік просто змінився на краще: взяв на себе всю роботу по дому! Сам готував, прибирався, прав, мив посуд. Максим був упевнений, що в такому положенні я зобов’язана тільки відпочивати. На першому нашому УЗД, куди ми пішли разом, лікар не зміг визначити стать дитини: за його словами, він постійно ховався.

Та й яка різниця, якої статі буде малюк, головне, щоб народився здоровим. Коли у мене відійшли води, Максим помчав мене в лікарню. Кілька годин мук, і на світ з’явилася моя прекрасна дочка. Я лежала в палаті, коли увійшла команда лікарів.

Вони привітали мене, побажали малятку здоров’я, і поклали маленьке створіння мені на груди… І тут я мало не втратила дар мови. У моєї дівчинки були білі волосся, в той час як у мене і у чоловіка – чорні.

«Що мені тепер робити? Адже Максим скоро прийде в палату! Як я поясню йому все це? А якщо він зажадає тест на батьківство, як ми будемо жити ці дні?»- проносилося у мене в голові. Не стримавши емоцій, я почала ревіти. Медсестра не розуміла, що відбувається.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩