Віктор поснідав, попрощався з дружиною і вирушив на роботу. Дійшовши до зупинки, чоловік помітив, що забув телефон вдома, тому вирішив повернутися. Віктор відкрив квартиру, зайшов на кухню, як раптом побачив дружину з його телеоном в руках. – Олено, що ти там дивишся у мене в телефоні? Це не красиво! – вигукнув він. – А дітей чужим жінкам робити красиво? – раптом сказала Олена. Віктор застиг, чоловік здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи 

 

Олена почала помічати, що чоловік її, Віктор, нерідко затримується на роботі, та по відрядженнях мотається без кінця. І по телефону довго розмовляє, по роботі начебто.

Одеколоном користується непомірно, і чисті сорочки просить постійно. Недарма це все. Вже 15 років разом живуть, знає його, як себе. Точно коханку завів.

Якось залишив свій телефон без нагляду, Олена і залізла глянути, що там у нього відбувається. Ну точно. Катя якась пише, люблю тебе, Вітя, сил немає.

Олена довго вивчала листування, і зрозуміла, що це серйозно. Тут і нове повідомлення прилетіло від цієї Каті. Вагітна, пише, радіє. І питає, що тепер робити їм, дитя у законному шлюбі народити хоче. Олена хотіла їй відповісти від свого імені, але не стала, дуже багато чого їй хотілося сказати від обурення.

Ну і Віктор, ну і негідник. Дитину на стороні завів. Мало йому свого сина Михайла, 14-ти років. І добре ж жили. Олена готувала смачно, весела, товариська, з зачіскою гарною завжди та в чистому халаті. Талія розпливлася трохи, але й Віктор не кипарис.

Олена посилено думала, що робити, відразу виставити його чи послухати пояснення.

Ось і Віктор прийшов, згадав, мабуть, що телефон вдома забув. Та пізно, правда, все вже відомо.

– Олено, що ти там лазиш у мене в телефоні? Це не красиво!

– А дітей чужим жінкам робити красиво? Батьком ти скоро станеш, Вітя. Що скажеш на цей? Катя хоче заміж за тебе!

– Катя вагітна? Треба ж.. Я не знав.

– І давно ти з нею шашні крутиш? Де познайомились?

– З півроку вже … Любить вона мене дуже. По роботі познайомився, і закрутилося.. Молода, красива.

– Позбав мене від зайвих подробиць, і так все ясно. На розлучення, треба подавати. Не любиш мене – йди. Ділити нам нема чого. Квартиру батьки купували мені, а більше нічого немає. Ось валіза, йди речі свої з сорочками збирай та провалюй, у нову родину!

Вітя з сумним виглядом почав збирати валізу. Не думав він, що ось так доведеться, він взагалі ні про що не думав раніше, літав на крила любові до нової пасії.

Олена пояснила синові, що тато пішов до іншої, дитина народиться незабаром. Михайло засмутився, звичайно, любив батька. Але образа за матір і за себе взяла гору. Нехай іде, якщо так.

Спочатку Олена ходила, сумна. Незвично їй було одній. Михайло у кімнаті закриється і сидить там у ігри грає чи музику слухає, а їй і поговорити нема з ким, чай наодинці п’є, та серіали дивиться.

А потім нічого, втягнулась. Розлучилися з Віктором спокійно, сварок не влаштовувала, сенс вже. Віктор навіщось до суду приніс букет квітів, загладити провину так хотів. Полетіли квіти в урну, як і їхнє сімейне життя.

За рік прийшов Віктор. Втомлений, змарнів. Народила нова дружина двох хлопчаків, близнюків. Вередують цілими днями, Катя змінилася, допомагати їй нікому зовсім. Віктор працює цілими днями, щоб прогодувати сім’ю, та Михайлу аліменти платити вчасно.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩