Розташування мого будинку таке, що місце для паркування машин є і з боку під’їздів, і з іншого боку. Тому де приткнути машину проблем не виникає. Зазвичай з роботи я приїжджаю години до п’ятої, коли машин на парковці небагато. Тому ставлю машину перед своїм під’їздом.

Але одного разу мені довелося затриматися по роботі, і до будинку я під’їхав уже о десятій годині. Місця перед будинком усі були зайняті, і я припаркувався за будинком. І треба було такому статися, що машину, що стояла на моєму звичайному місці стоянки в цей день, подряпали цвяхом. Як потім виявилося, це була машина мого сусіда з під’їзду .

Людина склочна і підла. Та й його дружина не подарунок. Тому я не дуже здивувався, що хтось таким чином зганяв на ньому зло. А цей недоумок подумав, що це я йому помстився. За те, що він припаркувався на моєму місці. Він вирішив з’ясувати зі мною стосунkи.

Дочекався, коли я вийду на вулицю і заявив, що має відео з доказом того, що це я подряпав його машину. Але я знаю, що не робив нічого подібного. Тому зі спокійною совістю послав його до nоліції. — Там надай свої докази. І подай до суду, – відповів я на всі його претензії.

Звичайно, жодних доказів у нього не було, звісно, ні до якої nоліції звертатися він не став. Але його підла душонка не могла на цьому заспокоїтися. І він став влаштовувати мені підлянки. Точніше моєму автомобілю. Він облив мою машину якоюсь липкою nоганню, а зверху насипав насіння.

Решту зробили птахи. Ну тут і думати не треба, чиїх рук це діло. Виловив я його під під’їздом, підняв за грудки, і попередив, щоб тримався від моєї машини подалі. Він став відмовлятися, мовляв, ні слухом, ні духом. Але очі то підлі бігали туди-сюди. – Я тебе попередив! Не наривайся на грубість! — Сказав я наостанок.

КІНЕЦЬ.