У Юлі був день народження. Вона прокинулась, приготувала салатик, омлет і вони з її чоловіком сіли снідати. Раптом пролунав дзвінок у двері. – Гостям рано ще, – здивувалася Юля. Ігор пішов у коридор відкривати. Через п’ять хвилин він зайшов на кухню з букетом троянд. Ігор здивовано дивився то на дружину, то на квіти. Чоловік діставав з букета листівку. «Люба моя Юлечко! З Днем народження! Щастя, любові, здійснення всіх мрій! Твій Женя…» – прочитав він вголос. На кухні запала тиша. Ігор зиркнув на дружину. Він не розумів, що відбувається

 

Юля прокинулася у чудовому настрої. Сьогодні її день народження, навіть ювілей.

Чомусь слово ювілей у дівчини асоціювалося з датами від п’ятдесяти, а їй всього виповнилося тридцять. Вона розплющила очі і зрозуміла, що чоловіка поряд немає.

-Дивно, вихідний день, а йому не спиться, – подумала вона, солодко потягнулася й сіла на ліжку.

Вона відчула приємний аромат кави і дівчина посміхнулася.

У цей же момент двері відчинилися і зайшов її чоловік, урочисто тримаючи тацю, на якій стояли дві чашки з кавою і плитка молочного шоколаду.

-Кохана, ось ваша кава в ліжко! – урочисто виголосив Ігор.

-Дякую, любий! – Юля засміялася і одразу потяглася за шоколадкою.

-З Днем народження!

Обоє одночасно взяли чашки і весело засміялися.

Кава в ліжко – це звичайно чудово, але сніданок ніхто не скасовував і допивши свою каву, Юля попрямувала на кухню готувати їжу.

Через півгодини, коли вони сиділи і насолоджувалися смачним святковим сніданком, пролунав дзвінок у двері.

-Гостям ще рано, хто б це міг бути? – здивувалася Юля.

-Я відкрию, – Ігор з небажанням відволікся від свого салату й омлету і пішов у коридор.

Через п’ять хвилин він зайшов на кухню з величезним букетом троянд.

Ігор здивовано дивився то на дружину, то на квіти.

Чоловік покрутив букет в руках і діставав з нього листівку.

Ігор розгорнув її і вголос прочитав:

«Люба моя Юлечко! З Днем народження! Щастя, любові, здійснення всіх мрій! Твій Женя…»

На кухні запала тиша. Юля з подивом дивилася на чоловіка.

Ігор зиркнув на дружину. Чоловік не розумів, що відбувається.

-Хто такий Женя? – недобре поцікавився чоловік.

-Не знаю… – розгублено відповіла Юля.

-Як це, ти не знаєш? – уже голосніше запитав Ігор.

Дівчина почала у пам’яті перебирала знайомих з ім’ям Женя.

Вона згадала трьох. Перший – її однокласник, якого вона не бачила з дня закінчення школи.

Другий – працівник в їхньому офісі, у якого була дружина і двоє дітей.

Третій – її одногрупник, з яким вони навіть зустрічалися на першому курсі, але вже, як років п’ять він був одружений і мав дочку.

Юля його бачила – вони випадково зустрілися на зупинці. Досі вона взагалі про нього нічого не знала.

-Може, це був він? – подумала Юля. Побачив її, нахлинули приємні спогади. Але ж у них нічого не було. Сходили кілька разів у кіно, подарував їй квіти на восьме березня, та й усе. Вони розлучилися друзями.

Всі ці думки вихором промайнули в голові дівчини.

-Так, – впевнено почала пояснюватися Юля. – У мене є знайомі з ім’ям Женя, але жодному з них не спаде на думку відправити мені квіти з тієї простої причини, що вони просто знайомі і я тебе запевняю, що ніякі стосунки, окрім дружніх мене з ними не пов’язують!

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩