У розпал свята nодруга пришла на кухню за салатом, а через секунду ми nочули жахлuвuй крuк

Моя подруга мала день народження. Не ювілей, тож сказала, що накриє скромний стіл. Я прийшла раніше, щоб допомогти їй з готуванням. Тільки ось применшила подруга масштаби святкування: було багато їжі, тож півдня готували з нею салатики та розмовляли.

Надвечір почали збиратися гості. І ось однією з таких гостей була Зоя зі своєю онукою Машею. Зоя часто говорила про свою 7-річну онучку, але найбільше вона її лаяла. Виявляється, дівчинку виховували за особливою методикою, батьки їй усе дозволяли. Може їм так зручніше, легше не звернути увагу на лихоманку дитини, ніж три години пояснювати, що так робити не можна.

Вже почався розпал веселощів. Моя подруга пішла на кухню, щоб принести ще салат. Як раптом почувся крик із кухні:- Маша, та що ти робиш? Де твоє сумління, хіба так можна? Зоя, терміново йди сюди!

Стало цікаво, що ж сталося на кухні, то я пішла за Зоєю. Виявилося, Маша залізла руками в салат і витягла з нього сухарики. Звичайно ж, тепер доведеться викинути всю миску, а продукти ж шкода. Зоя лише суворо подивилася на онучку, взяла її за руку і посадила з собою за столом. На мене так мало для покарання.

Коли настав момент торта, подруга знову пішла на кухню, щоби поставити чайник. І знову почулися крики:
-Це вже надто, Зоя забери свою онучку від сюди! Вона мені все зіпсувала!Ми знову побігли на кухню. Цього разу Маша просто дістала торт із холодильника і руками зібрала з нього всі трояндочки, з’їла весь декор та крем. Залишився лише бісквіт. І це теж полетіло на смітник.

Тут уже Зоя не витримала і стала лаяти онучку. А Маші було зовсім байдуже, вона розгорнулася і пішла в кімнату — дивитися мультики.Ось як довело виховання батьків. Вона зовсім не відчула своєї провини.Зоя відразу стала дзвонити своєму синові, щоб той забрав Машу і по дорозі заїхав за тортиком. За годину на столі красувався новий торт і день народження врятувати начебто вдалося.

КІНЕЦЬ.