У кафе переді мною сів хлопець, у нього була просто неймовірно харизматична зовнішність, і я вирішила намалювати його. Коли віддала його портрет, такої реакції від нього точно не очікувала.

 

Розкажу вам романтичну історію мого знайомства із майбутнім чоловіком. Сиділа я якось у кафе, пила каву та працювала. Варто зазначити, що я там часто бувала. Заклад дуже комфортний та затишний. Працюю редактором. Робота у мене здебільшого дистанційна, постійно сидіти вдома нудно, тому я вибираюсь у кафешку.

Раптом переді мною сів хлопець. Він одразу привернув мою увагу, я відірвалася від роботи. Хлопець мав просто неймовірно харизматичну зовнішність. Він був схожий на героя з фільму про вікінгів. Весь із себе такий брутальний. Шкіра в нього була біла, зелені очі, темне волосся, борода, шрам на брові. У мене буквально руки засвербіли намалювати його. Я взагалі за освітою художник ілюстратор, але сталося так,

що працюю зовсім в іншій галузі. Хлопець був поглинений своїм телефоном, тож не помічав моїх страждань та уважного погляду. «Буду шкодувати, якщо не намалюю. Такі обличчя зустрічаються не часто, до того ж сидить дуже зручно і не рухається» — подумала я.

Тільки в мене з собою не було ні олівця, ні скечбука. Погляд зачепився за вивіску канцелярської крамниці навпроти, я покликала офіціанта, повідомила, що залишу тут сумку та ноутбук, збігаю до магазину. Вже за кілька хвилин у мене був аркуш паперу та олівець.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩