Циrанка на ринку 0бвела мене довкола nальця. Я й уявити не могла, звідки вона може знати стільки nодробиць про моє життя

 

Ще 10 років тому я працювала продавщицею на ринку. Продавала все, що нам наше господарство дарувало: сиром, молоком, яйцями. Це зараз я живу в місті, у золоті та багатстві, а тоді ми з чоловіком виживали у селі як могли. У нас було багато курей, кози, баранчики та корови. Загалом не сkаржилися на життя.

У мене ще й дітки росли – син та дочка. Власне, вони й умовили нас переїхати до міста ближче до них. Так от, я хочу поділитися однією історією з того часу, яку я не забуду ніколи в житті і згадуватиму з широкою усмішкою на обличчі. Якось сиджу я, чекаю покупців, але того дня майже нічого я не продала.

Трохи згодом бачу – циганка ходить у мій бік, махаючи різнокольоровим подолом спідниці. — Дай бабці-циганці погадати на щастя, доню, — сказала вона. — Не треба, дякую, — відповіла я. — Чоловікові скажи, щоб він обережнішим на роботі був, раптом видала вона, — син — юрист, дочка — вчителька іноземної мови, не заважай їм вибирати. У вас є собака у дворі, вона твоїх курей знищить, будь обережна. Мої очі на лоба полізли.

Бабуся говорила правду. Я раніше не вірила всім цим ворожінням, а тут як повірила! — А я? Що ти скажеш про мене? — Я увійшла в кураж. — А що ти хочеш почути? Твої справи незабаром підуть, діти ростуть розумниками – це твоя заслуга. Будеш щаслива, — сказала вона, погладжуючи камінчик у руках.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩