Тепер, коли до мене в гості приїде брат, я знатиму чим його частувати. Чай завжди є, батон купити не проблема. З такими родичами інакше не можна
Коли мій син вступив до технікуму, то так вийшло, що їхній корпус та гуртожиток був якраз у тому місті, де мешкають наші родичі. Я тішилась, що Сергій матиме близьких поруч, та зможе до них приходити за потреби. Подзвонила брату й попросила попіклуватись про сина, а коли я приїду, то все компенсую. Брат не відмовився, але по голосу я зрозуміла, що він не задоволений. Добре, що хоч погодився.
Минув місяць і я приїхала до брата з повними торбами гостинців. Придбала різні подарунки, а мама передала домашні копченості та молочні продукти. Ледь дотягнула це все до його квартири. Брат відчинив двері, впустив мене до оселі, а торби вихопив з рук та поніс на кухню.
Коли я туди зайшла, то усі гостинці вже були розкладені в холодильнику й у кухонній шафці. А на столі лежав нарізний батон і чашка чаю. Я була втомлена й голодна, але їсти не просила. Допила чай, побалакали трішки та пішла спати.
Сніданок нічим не відрізнявся від запропонованої вчора вечері. Мене знову чекав батон з чаєм. Але я була настільки голодна, що переступила через гордість й попросила дати щось поїсти. До того ж не потрібно нічого готувати, я привезла безліч смаколиків з дому. Але брат відповів, що дуже зайнятий, поспішає на роботу й на гостину немає часу.
Тим більше у їх сім’ї заведено снідати саме так. Мені потрібні були сили, щоб навідатись до сина, тому я вийшла з дому та дорогою до гуртожитку зайшла у кафе, щоб нормально поїсти.
До братової квартири повернулась аж увечері. Мені було цікаво, як він мене зустрічатиме. Вони з дружиною сиділи у вітальні. А на столі на мене чекав традиційно батон з чаєм. Я вже не стала пити того чаю, бо перекусила у кафе, в якому зранку снідала. Так і знала, що знову лишусь на сухому пайку.
А прокинувшись зранку, спакувала валізу й поїхала до готелю. Варто було зразу так вчинити. Дарма витратила стільки грошей на гостинці, краще б сину віддала. Але тепер, коли до мене в гості приїде брат, я знатиму чим його частувати. Чай завжди є, батон купити не проблема. З такими родичами інакше не можна. Їм треба платити тією ж монетою, інакше вони нічого не зрозуміють.
А у вас траплялись подібні випадки з рідними?
КІНЕЦЬ.