Світлана Сергіївна годинами дивилася на вікна навпроти будинку; той чоловік був такий схожий на її покійного чоловіка. А одного ранку вона наживо зустріла його в магазині і ахнула

 
Світлана Сергіївна годинами дивилася на вікна навпроти будинку; той чоловік був такий схожий на її покійного чоловіка. А одного ранку вона наживо зустріла його в магазині і ахнула

Світлана Сергіївна мовчки сиділа у своїй кімнаті, коли до неї зайшов син. -Мамо, ти на нас образилася? — Запитав Андрій. -Ні, з чого ти це взяв? -Ганна сказала, що ти не поїла бульйон і не дивилася наш серіал.

-Твоя Ганна варить бульйон, який я зовсім не люблю. Я люблю бульйон із цілої курочки, а не з курячої грудки. Купи мені курочку, я сама собі бульйон зварю.

-Мамо, але Ганна дуже намагається, ліkар тобі радив їсти не жирну їжу, ось вона і готує для всіх нас, вона сама теж це їсть. -Андрію, я у ваше життя не лізу, будь ласка, і ти з Ганною в моє життя не лізьте. Син пішов, Світлана Сергіївна ввімкнула лампу і почала дивитися у вікно.

У будинку навпроти вона бачила силует чоловіка, який їй нагадував її чоловіка, що нещодавно nомер. Наче вона стежила за тим, як її чоловік живе в іншому світі. Вранці вона дочекалася, поки всі підуть у своїх справах, і пішла до магазину за покуnками. Перед магазином вона побачила собачку, яка чекала на свого господаря, і згадала, що вони з покійним чоловіком мріяли про собачку.

У магазині вона відчула запах свіжоспеченої булочки з маком і не змогла встояти. Підійшла, щоб узяти пакет, але там стояв чоловік похилого віку, який складав булочки в пакет. Він помітив її і простяг їй пакет. Вона подякувала йому і взяла собі кілька булочок. Потім вона помітила, що він підійшов до кавомашини, і попросила його доnомогти їй з кавою.

Вони познайомилися, мило побалакали та вийшли з магазину. Виявилося, що це був господар того песика. Чоловік зголосився проводити Світлану Сергіївну додому і з’ясувалося, що вони живуть у будинках навпроти. Цього дня Світлана Сергіївна була у піднесеному настрої та посиділа з невісткою подивитися серіал.

Син помітив це і спитав, чому вона така весела. «Ну вам не догодиш!», — Сказала вона і пішла до себе в кімнату. Вона думала про те, що вранці знову зустрінеться із цим чоловіком, і це піднімало їй настрій. Вона ввімкнула світло і в будинку навпаки теж спалахнуло світло.

Ну от вони були на одній хвилі. Цей чоловік був її ровесником, і їм було про що поговорити. Вона була впевнена, що чоловік зрозумів би її і був би радий за неї. Тому що самому розпоряджатися собою до останнього – найкраще, що може бути…