Свекруха прискіпувалась до всього, але останньою краплею став випадок, коли вона посварила нас за те, що ми тапки вдома не носимо.
У мене дуже дружна сім’я. З чоловіком любимо один одного աалено. Зараз не кожна жінка може цим похвалитися. У нас лише одна ոроблема, через що у нашій родині бувають сварки. Це правила моєї свекрухи, які вона влаштовує в нашому домі. Свекруха живе за двадцять хвилин від нашої квартири, на тиждень два-три рази приходить до нас у гості.
Цими днями й відбуваються сварки. Вона звикла диктувати свої правила. Хоче, щоб усі слухали її та робили, як вона скаже, їй взагалі не важливо, у чиєму вона будинку та хто господар у ньому. Щоразу перевіряє, чи все чисто та прибрано; якщо навіть все буде ідеально — знайде, до чого причепитися. Одним словом, любить зауваження роздавати всім.
Навіть іноді кричить на мене, хоч я їй не дочка, щоб так зі мною розмовляти. Моя мама завжди і все пояснювала мені спокійно, голос ніколи не підвищувала мене. А тут прийшла якась жінка і почала робити те, що навіть моя мама не робить. Найгірше до чого, вона чіпляється – це тапочки.
Вона не любить, а саме ненавидить і сильно біситься, коли ми вдома без капців із чоловіком ходимо. Мало того, що дітей лає, так і на мене кричить і каже, щоб я приклад із чоловіка брала, хоча Валера теж удома без капців ходить. Я все життя звикла ходити без капців; у чому проблема, не розумію. У нас вдома завжди підлога вимита, та ще й теплий килим лежить.
Так у чому проблема, що вона ніяк не може заспокоїтись і дати нам пожити у нашому домі спокійно та з нашими правами. Чоловікові я скаржилася, бо терпіти це неможливо, але він каже, щоб я не звертала уваги. Він з дитинства звик до її дивних правил, але ж я не повинна звикати? Вже не знала, як заспокоїтись; зателефонувала мамі і все розповіла. — Доню, вона вже доросла жінка і її змінити не можна.
Не живе ж вона у вас, а лише двічі-тричі до вас у гості приїжджає. Ну, зроби так, як вона просить, чи складно? — Сказала мені мама. Після розмови з мамою я зрозуміла, що вона має рацію, адже переперечити її я не зможу, та й краще потерпіти, щоб зі свекрухою не сваритися. Тапочки я вдягнути зможу, це не проблема, головне, щоб на цьому її закиди закінчилися.
КІНЕЦЬ.