Свекруха і зовиця завжди користувалися моїми послугами безkоштовно. Ось коли нам знадобилася їхня доnомога, вони показали свої справжні обличчя. Тепер ми не спілкуємося.

 

Я перукар зі стажем в 10 років. Всі родичі чоловіка до мене стригтися йдуть безкоштовно. Вони думають, що раз я свою роботу роблю з любов’ю, то можна і не nлатити, адже для мене одне задоволення стригти і фарбувати їм волосся. Так, мені подобається моя робота, але ж на те вона і робота, а не хобі, що я отримувала від того rроші. А на ці rроші ми, між іншим, живемо. Так ось, приходили до мене в салон свекруха і зовиця, я їх обслуговувала безkоштовно, мені навіть соромно було у них rрошей просити, а іноді я сама збирала всі свої речі і їхала до них сама. Чоловік іноді натякав мамі, що варто хоча б іноді мені nлатити, адже все ж я витрачаю свій час і втрачаю одного, а то і двох потенційних клієнтів за день.

Але всі його прохання пропускалися повз вуха… Ми з чоловіком довго збирали на квартиру. Природно, нам ніхто не доnомагав, але ми на їх доnомогу і не розраховували. Квартира була готова, нам залишалося доробити тільки косметичний ремонт. У моєї свекрухи є магазин будматеріалу, а чоловік зовиці – провідний майстер своєї справи в нашому місті. Ми думали, вони нам доnоможуть з ремонтом, але вони особливої ініціативи не проявляли. Тільки коли ми натякнули, свекруха зробила нам знижки 25% на все, і подарувала шпалери в дитячу, а сестра чоловіка приїхала з чоловіком, і ми всі разом доробили ремонт за два тижні. По закінченню цієї справи зовиця встала в центрі залу, і з таким тоном, ніби ми її на колінах просили, сказала: — Гаразд, так вже й бути, зробимо знижку 10%. Врахуйте, що плитку в туалеті ми вам взагалі подарували. -Я думала, ви по-рідному нам доnомагаєте… — сказала я, цитуючи її слова, коли я іноді просила у неї rрошей на фарбу для волосся.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩