Ніні довелося одній доглядати за хво рою свекрухою. А остання довела і саму невістку до ліkарні.

 

У Лідії Миколаївни почала губитися пам’ять. Поки хво роба була на самих початкових стадіях, вона ще жила одна, але після одного випадку родичі зрозуміли, що пора забрати стареньку до себе. Лідія Миколаївна забула вимкнути газ і залишила суп на вогні, а сама вийшла подихати свіжим повітрям перед сном. Благо, пожежі вдалося уникнути, але так могло везти не завжди, ось і було прийнято вищезазначене рішення. У бабусі було 2 дітей: старша дочка, Анна, і молодший син – Олег. Анна відразу дала зрозуміти, що мати до себе забрати вона не може, адже вона працювала з раннього ранку до nізнього вечора, діти вчилися в іншому місті, а чоловік теж працював, до того ж, не йому ж було доглядати за Лідією Миколаївною?!

Ось з сім’єю Олега справи йшли трохи краще. У нього було 2 дочок, які могли б спати в одній кімнаті, а дружина, Ніна, працювала на удальонці. Фі нансові питання було вирішено ділити навпіл. Лідія Миколаївна оселилася в кімнаті однієї з онучок. Ніна за нею доглядала, все було добре в перший час. Взагалі, Ніна була дуже доброю і турботливою жінкою. Вона сама розуміла, що свекрусі варто жити з ними, так що Олегу не довелося навіть умовляти дружину. Спочатку Лідія Миколаївна навіть доnомагала невістці з домашніми справами. Вона прекрасно справлялася з легкими справами. Потім Лідія Миколаївна перестала впізнавати своїх родичів, а після, їй почало здаватися, що від неї ховають їжу, і тому часто забирала з собою продукти в кімнату.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩