Рома завжди любив жіночу увагу. І до мене в нього було багато партнерок. Я знала про це, тому ревнувала його до кожної зустрічної. Але подруги заспокоювали, казали, що він обрав саме мене. Це не пусті слова

 

Поки мої подруги мріяли про те, щоб у їхньому житті з’явився чоловік із грошима, я працювала. Почала заробляти ще у 14, коли мама захворіла і коштів просто не вистачало. Я пройшла довгий шлях від роздачі листівок до найпрестижнішої роботи в офісі.

А потім зустріла чоловіка, поряд з яким могла дозволити собі все. Але я не прагнула користуватися цим. Наші відносини поступово розвивалися. І я була на сьомому небі від щастя, навіть не підозрюючи, яке майбутнє на нас чекає.

Рома завжди любив жіночу увагу. І до мене в нього було багато партнерок. Я знала про це, тому ревнувала його до кожної зустрічної. Але подруги заспокоювали, казали, що він обрав саме мене. Це не пусті слова. Так було рівно до того моменту, поки ми не одружилися.

Казкове весілля змінили суворі будні. Насамперед Рома наполягав на тому, щоб я покинула роботу. Мовляв, жінка має займатися побутом та створювати чоловіку щастя у межах домівки. Мені це одразу не сподобалося, але я вирішила, що це непогана можливість просто відпочити від офісного життя.

Незабаром мої заощадження зійшли нанівець. Я розуміла, що тепер мене забезпечує чоловік. Але брати в нього гроші соромилася. А потім з’ясувалося, що й давати мені їх ніхто і не поспішає. Рома сам складав сімейний бюджет, сам усе купував.

У плані приготування я відчувала себе найнятою куховаркою, бо чоловік казав, що він хоче на сніданок та вечерю, купував для цих страв продукти, а мені залишалося лише готувати. Я намагалася протестувати, але Рома включав режим газлайтингу, і винною завжди опинялася я.

І я вже на тих етапах думала про розлучення. Але незаплановано дізналася, що чекаю на маля. Чоловік був радий цій новині. Та й я мріяла стати мамою. Але думки про те, що ж буде після народження малюка, глинули мене чи не щодня.

Я насмілилася попросити у чоловіка грошей на психолога. Але він, звісно, відмовив. Влаштував скандал, сказав, що всі психологи — шарлатани. Мовляв, іди з подружками поговори, якщо тобі треба. До речі, із подругами я практично не бачилася. Рома цього не любив. Але тут, як бачите, зробив виняток.

Я відчувала себе заручницею якоїсь родинної в’язниці. А коли народилася дитина, чоловік зовсім із котушок злетів. У нього явно якісь психологічні проблеми на ґрунті грошей. Він у принципі перестав мені їх давати. Смішно сказати, навіть на труси доводилося мало не місяцями випрошувати!

А потім Рома заявив, що мені також треба працювати. Вичитав десь в Інтернеті, що мами у декреті багато заробляють, і давай мене пиляти. Я чесно намагалася, але коли у тебе на руках піврічне маля, сидіти постійно за ноутом просто неможливо.

Ми почали сваритися ще й на цьому ґрунті. Я не знаю що мені робити. З одного боку, я готова подати розлучення вже завтра. З іншого боку, мені просто страшно. Я не знаю чого чекати від чоловіка, як він відреагує.

Зібрати всі речі і просто виїхати я також не можу. Все-таки у нас є спільна дитина!

Ось і виходить, що я виявилася заручницею без грошей. Батьки мешкають в іншому місті. Подруги теж мало чим допоможуть з огляду на те, що ми практично перестали спілкуватися. Дякуючи чоловікові.

Він ніби спеціально все так вибудував, щоб я вже нікуди не поділася. І від цього на душі ще тривожніше. Невже я живу із психологічним тираном?

Мене звуть Агнія, мені 30 років. Хочу розповісти історію, в якій, можливо, деякі читачі впізнають свою проблему. Я народилася в сім’ї середнього достатку. Жили ми в невеликому містечку. Батько працював

Марина ніколи не підозрювала чоловіка в зраді, вона знала, що він багато і важко працює для того, щоб повністю забезпечити її і дворічну доньку Єву. Саме тому він приходить додому

Живемо в шлюбі 8 років, друзі і подруги рахують нас ідеальною сім’єю. А я думаю, що заздрити тут особливо немає чому. Зараз розповім, що мене не влаштовує. Я не можу

КІНЕЦЬ.