– Сергію, все в силі на вечір? Я вже купила продуктів, буде краще, ніж у ресторані! – Ніна з полегшенням поставила на кухні пакети із продуктами та набрала номер телефону чоловіка.

– Ніно, так. Ми будемо ближче семи. Але, послухай, може краще справді у ресторані замовимо? – Голос Сергія був незвично суворим.

– Не турбуйся! Цього разу все буде справді на найвищому рівні. Я вже знайшла кілька чудових рецептів.

Сергій відчув, що він закипає: чого він не любив, то це впертості дружини.

– Ніно, я вірю. Але сьогодні ми маємо дуже важливих гостей. Це потенційний інвестор для мого бізнесу. Все має бути просто ідеальним!

– Але, любий, я не так уже погано готую!

– Так, люба. Але ти пам’ятаєш минулу вечерю з моїми родичами? Дядько Сашко досі в не оговтався, навіть заповіт склав так переживав.

– З чого ти взяв, що це від моєї страви? Може, він десь шаурму купив по дорозі, зроблену незрозуміло як?

– А тітка Оля, мабуть, з ним на пару, так?

– Ну так.

– І неважливо, що того дня вона приїхала з дачі, а дядько прийшов із дому. Ну добре. Ось чому твоя запіканка була такою темною. Ти вирішила подати її одразу з активованим вугіллям?

– Я просто трохи недодивилася.

– А за грибами ти теж недодивилась? Я ж давно казав тобі, що їх треба викинути, а ти чогось шкодувала. Ось тобі й підсумок.

– Ну звичайно. Це ж не ти їх збирав, а потім солив. Чуже викинути не шкода.

– І всеж. Я тебе прошу, давай сьогодні без експериментів. Якщо щось піде не так, у мене можуть бути неприємності. Якщо ти знову все пересолиш, наприклад.

Ніна в розпачі поклала слухавку. Треба ж! Несмачно йому пересолено. Але, заспокоюючись, Ніна подумала, що саме сьогодні вона має приготувати все ідеально на щоь всі причіпки чоловіка звести нанівець.  

Ніна приготувала м’ясо по-французьки. Робила все ретельно, сіль вимірювала практично за грамом. А яка краса вийшла!

До приходу чоловіка та гостей залишалося сорок хвилин. Втомлена, але задоволена Ніна вирушила наводити марафет. Дівчиною вона була гарною, з гарною фігурою та шикарним волоссям. Їй, здавалося, личили практично будь-які наряди, які вона приміряла. Тому якщо вже з кулінарією не зростеться, і її кухня знову не сподобається, можна буде вразити красою.

– Ой, Ніно! Це ви все самі приготували? – здивовано дивлячись на цілий стіл закусок та салатів, спитав її Георгій Вікторович.

– Ну звичайно. – Зніяковіло посміхнулася Ніна, а Сергій чомусь залився рум’янцем, так само, як і дружина гостя, Олеся. – Прошу вас, сідайте, пригощайтеся.

Деякий час провели в тиші, чути було тільки брязкіт виделок по тарілках. – Ніно, – пошепки покликав дружину Сергій. – Ну що ти робиш! Ти ж знову все пересолила та ще й грудинку для салату переварила.

– Бути такого не може. – застигла жінка. – Я все робила строго за рецептом.

Діалог випадково почув Георгій, який сидів поряд із Сергієм. – Ну що ви! Я нічого смачнішого не їв. – І ніби на підтвердження своїх слів, чоловік ще старанніше взявся за їжу. А його дружина трохи відкашлялася, відпила соку з келиха. – Ну нічого. Наступного разу у Ніни обов’язково вийде краще! – променисто посміхнулася вона.

– Я ж говорив! – раптом сказав Сергій. – Треба було все-таки в ресторан іти.

– Сергію, ну що ви. В якому ще ресторані вам приготують із такою любов’ю та турботою?

– Та мені її ця турбота вже ось де! Ніно, ти ж мене соромиш. Вибачте, будь ласка, – ніби схаменувшись, звернувся Сергій до гостей, – Ніна зараз щось замовить з доставки.

Але замість підтвердження, глибоко ображена господиня вечора вискочила з-за столу, а всі присутні почули лише звук дверей у коридорі. – Сергію, що ти робиш! – вигукнув Георгій.

– Вибачте, але це моя справа. Із дружиною я сам розберуся. Без вас.

– Вона перш за все жінка. Не можна так поводитися!

– Вона жінка, яка живе в моєму будинку. Значить, має робити те, що я кажу. Або не робити зовсім. Як я їй, власне, і пропонував спочатку.

– Григорій, а ти чого розійшовся? Це їхня справа. – сказала Олеся, яка була здивована вчинком чоловіка.

– А ти взагалі мовчи. Ти і сімейний затишок – це несумісні поняття. – вигукнув Георгій.

– Я в хатні робітниці не наймалася!

– Ну звичайно. Тобі фітнеси та магазини важливіші. Тільки Ніна теж не хантя робітниця. І такого ставлення вона не заслужила.

Несподівано для Олесі та Сергія Георгій скочив із-за столу з наміром відшукати Ніну. На щастя, вона лише сиділа у дворі будинку. Але вона плакала: як же так? Коханий чоловік так образив її на очах сторонніх людей. І нічого там було не пересолено та не пересушено.

– Ніно, слава Богу ви тут! Я прошу вас, не засмучуйтесь так. І вибачте, будь ласка, за те, що моя дружина теж допустила нетактовність. Знаєте… адже вона зовсім не любить готувати. Будинок на хатній робітниці, чим вона займається цілий день – я навіть не знаю. Але справа навіть не в цьому … – Продовжував говорити Георгій.

– А в чому? – Ніна здивовано дивилася на нього а сльози на обличчі поступово висихали.

– З нею я не почував себе вдома. Вона не цікавилася ні мною, ні моїм життям. Все, що їй було важливим – це баланс моєї кредитної картки.

– А я для Сергія була чимось на зразок трофею. Перша студентка на потоці та й залицяльників в інституті в мене було чимало. А коли я вийшла за нього заміж, він сказав, що працювати не буду. А я не подумала відмовлятися на той момент. Хто ж знав, що все так вийде… – Занурившись у спогади, тяжко зітхнула Ніна. – І це ви мені вибачте. Погано все вийшло з цим м’ясом.

– Ніно, м’ясо було чудовим. І взагалі вечеря була чудовою. Ви що, справді нічого не розумієте? Ці причіпки з дрібниць, сварки при сторонніх – все дає зрозуміти, що це лише приводи. Якщо ви дійсно хочете бути щасливою, вам потрібно щось міняти. Ви гарні, молоді – все у ваших руках.

– Так само, як і у вас. – усміхнулася Ніна.

***

Минуло кілька місяців. Ніна та Сергій розлучилися, вважаючи, що перебувати у цьому шлюбі немає вже жодного сенсу. І звалився він не за один вечір. Просто він дав їм обом зрозуміти, що цінності у них зовсім різні. Те саме сталося і в сім’ї Георгія та Олесі. Ні, вони не змінилися парами. Але кожен із них тепер будує своє особисте щастя, не прагнучи переробити партнера під свої запити.

Ось така вийшла звана вечеря.

КІНЕЦЬ.