Ніч, і вона сама з дітьмu на вулuці. Свекруха nостаралася на славу. Однак саме зараз Катя відчула себе вільною.

 

Катруся була звичайнісіньким дівчиськом з бідної родини та проживала у далекому селі. Коли закінчила дев’ять класів, то вирішила поступати до міста на навчання.

Дівчина досить довго вагалася, ким вона хоче бути. Її вибір полягав між двома професіями – бухгалтер і перукар. Так, перукар тому, що це легкі гроші. Ти майже не вчишся і за кілька місяців можеш вже працювати за заробляти.

А от бухгалтер – це велика праця, потрібно бути пильним і уважним. Старанно вчитися і на це потрібний досить довгий час.

Думала Катруся, думала і вирішила, що перукарем вона завжди встигне стати. Тому й пішла навчатися на бухгалтера. Пройшло три роки і дівчина завершила своє навчання. Вона влаштувалася на роботу.

Під час навчання Катруся познайомилася з хорошим хлопцем, який був на кілька років старшим за неї. Вони зустрічалися, а згодом вирішили одружитися. Саме тому, на роботі Катруся попрацювала не довго. Близько року, півтори.

Молода пара оселилася жити у чоловіка. Він проживав із батьками у великій чотирьохкімнатній квартирі та був єдиною дитиною. Тому місця вистачило усім.
Катя, як ще зовсім юна невістка намагалася усіма силами догодити вимогливій свекрусі. Та старій все було не так. То дівчина довго купається, то борщ у неї пересолений, то ліжко криво заправлене. Одним словом, свекруха усюди шукала мінуси.

Катруся просила чоловіка поїхати жити у її село, або ж знімати окрему квартиру – та Петро постійно знаходив відмовки. Так і минуло чотири роки. У пари народилися дітки – старшенький синок, та молодша донечка.

Свекруха наче перестала вже настільки «дресирувати» невістку, можливо змилувалася. А можливо, просто її увага переключилася на онуків. А бідолашне дівча все працювало по дому, прибирало, готувало їсти, та ще й діток гляділо.

От і молодшій донечці виповнилося три роки і настав час повертатися до роботи. Не все ж життя сидіти вдома з дітьми та й своїх грошей не мати. За кожну покупку повинна була Катя відчитувати то чоловіку, то його мамі. Хіба ж це життя? – Справжня мука!

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩