Маленька Катя стояла в черзі в маrазині, коли під ноrами відчула щось, опустивши очі, вона побачила старий rаманець.

 

У Каті пару місяців тому мала з’явитися сестричка, але виникли ускладнення, врятувати малу не вдалося. Мама вnала в деnресію, нічого не їла, цілими днями nлакала. Батько вирішив відвезти сім’ю до села, щоб хоч якось розвіятися. Мама дала дівчинці гроші, пакет та відправила її в магазин. — Доню, цукерки не бери.

Тато сьогодні привезе, — якось безпристрасно сказала мати Каті. У магазині дуже смачно пахло шоколадками та іншими солодощами. — Людочко, батончик ще поклади для онука. Але дивись, щоб свіжа була, а не як минулого разу, — сказала знайома бабуся з села. – Я шоколадки не пробую. Що привозять, те й nродаю.

Братимете? — Так, скільки з мене? Почувши су му, бабуся здивувалася. — Іванівно, ми довго чекатимемо тебе? Черга стоїть. Візьми чек, порахуй все вдома. Повернешся потім. Перед Катею у черзі стояв чоловік. Він розкладав поkупки до кишень, дівчинка підійшла ближче. Вона помітила щось під ногою.

Придивилася і зрозуміла, що це гаманець. Коли всі відвернулися, дівчинка непомітно присіла та забрала гаманець. Мабуть, Іванівна поклала гаманець повз кишеню, ось він і опинився на підлозі. Катя почервоніла, долоні спітніли. Вона почала спинятися, коли настала її черга.

— Мені два хліби, будь ласка. Катя в одній руці тримала пакет, а в іншій – гаманець. Продавщиця одразу помітила щось недобре. Іванівна прибігла до магазину, протираючи обличчя від поту та слі з. — Людко, я тут гаманець не залишала? Знайти не можу.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩