Нещодавно я знайшла у валізі чоловіка щось, про що я навіть подумати не могла. Це був…

 

Наша з чоловіком історія кохання народилася ще в яслах. Ми були дуже хорошими друзями і скрізь ходили разом за ручки. Наші батьки теж були знайомі і жартома називали нас нареченим і нареченою. Дійшли вони, так би мовити. Не у кожної пари є фото, де їм по 3 і вони базікають про вічне, сидячи на rорщиках.

Одного разу його сім’я вирішила переїхати в інше місто по роботі батька, і ми розл училися аж на 10 з гаком років. Але навіть за такий тривалий період я його не забувала. Якого ж було моє здивування, коли в моїй групі в університеті, я зустріла того самого хлопця. Він мене впізнав першим, але підійти до нього і заговорити зважилася я.

Через пару місяців наші відносини перейшли на новий рівень. Ми почали зустрічатися вже по-дорослому. Він був справжнім ром антиком. Дарував мені подарунки, квіти і плюш еві іграшки, ніколи не давав мене в образу і неймовірно сильно мене любив – я це відчувала кожен день. Одного разу нам знову довелося розлу читися, на цей раз на три місяці. Це був найск ладніший період у моєму житті.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩