На жаль, вийшло так, що ми з моєю рідною сестрою ще в дитинстві залишилися без мами й тата. Мені тоді було майже 5 років, а Олесі – 8. Нас ростила та виховувала наша бабуся одна.

Зрозуміло, що рідних мами й тата ніхто ніколи не замінить, але бабуся нас теж дуже любила. І якимось дивом встигала працювати в школі та займатися нашим з сестрою вихованням.

Наша бабуся Ніна водила нас на гуртки, підтримувала чимало часу мій інтерес до музики, влаштувала Олесю в кращу спортивну школу, заплітала нам коси та пекла для нас найсмачніші улюблені булочки і пироги.

Загалом, у нас з Олесею було цілком щасливе дитинство, деякі діти і від батьків своїх такої турботи не бачать, як ми бачили від бабусі своєї. І ми росли дружними та дуже любили нашу рідну бабусю.

Але зовсім недавно все пішло шкереберть у нас, на жаль. Я в один момент з Олесею посрепечалася, і бабуся зі мною чомусь не хоче розмовляти, якось віддалилася від мене.

Ще в юності нам з Олесею дуже подобався один хлопець. У той час як Оресту було 24 роки, мені було 17 років, а Олесі – 20. Зрозуміло, що я була занадто мала для нього, тому могла тільки порадіти за свою сестру.

Згодом вона стала зустрічатися з Орестом, а потім одружилися вони. Я весь час була впевнена, що вона дуже щаслива, будучи заміжньою за таким гарним чоловіком. Але Олеся завжди лише скаржилася мені, що зовсім нещаслива у шлюбі, що чоловік хоче дітей, а їй ще хочеться для себе трохи пожити, поки молода. А пізніше і зовсім зізналася мені, що у неї є інший чоловік і він її доля.

Я не знаю як так склалося, та в той день, коли сестра залишила Ореста, ми випадково зустрілися. Одним словом ми зрозуміли, що створені одне для одного, багато спілкувалися, він дуже хороша людина і через згодом я вже переїхала до нього жити.

Мені, звісно, було незручно, адже він був хоч і колишнім, але чоловіком сестри. Але того, що сталося далі, я ніяк не передбачала, я взагалі подумати про таке навіть не могла.

Я думала, що Олеся нормально сприйме новину про те, що ми з Орестом тепер разом. Адже у неї вже було нове кохання, тим більше вона сама пішла з сім’ї, коли знайшла собі іншого і залишила чоловіка. Це ж вона вчинила погано, а не я чи він.

Та Олеся виставила мене перед бабусею підлою людиною. Розповіла їй, нібито я забрала Ореста з сім’ї сама, що я давно вже з ним зустрічалася давно, ще до того, як вони на розлучення подали.

Я навіть уявити не могла, що рідна людина може так вчинити. Я не знаю для чого вона вигадала все це. Навіщо? Але факт залишається фактом – я зараз живу у її колишнього чоловіка. Тому бабуся беззаперечно повірила вигадкам моєї сестри, а не моїм виправданням. І навіть не хоче розмовляти зі мною.

А нещодавно я дізналася, що бабуся на мою сестру квартиру вже свою переписала і каже, що з такою людиною, як я, нічого спільного знати не хоче. Лише тепер до мене дійшло навіщо сестра все це затіяла.

Я тепер думаю, невже сестра могла так негарно вчинити заради спадщини? Ви розумієте, ми все життя з сестрою були дуже дружні і я не можу повірити досі, що вона так вчинила. І як мені тепер помиритися з моєю рідною бабусею, яку я дуже люблю і ціную?

Бабуся – дуже важлива людина в моєму житті, вона мені все життя за тата і маму була, вона набагато більше для мене за звичайну бабусю. І мені сумно через те, що вона мене тепер і знати не хоче, навіть не спілкується зі мною.

Що робити мені? Чекати поки бабуся зрозуміє все та вибачить мене, я не хочу, тому як вона вже дуже старенька і в будь-який момент, самі розумієте. А я теж не можу так, хочу донести до неї всю правду, щоб вона зрозуміла, що Олеся за людина. Як ще можна щось змінити мені?

Джерело