Моя подруга 30 років прожила з чоловіком у шлюбі, а потім він зустрів іншу і залишив її. Вона мусила йти з дому, бо квартира належала чоловікові

 

Моя рідна тітка Ольга зі своїм чоловіком хотіли своїй доньці на майбутнє квартиру хорошу купувати, були у них на це досить таки серйозні плани. Дочка поки ще маленька у них, 11 років їй всього зараз.

Хотіли вони дуже це зробити, вже мріяли про це довгий час серйозно, а нещодавно якось зовсім передумали це робити. Порахувала тітка Ольга зі своїм чоловіком усі витрати, які мають піти на це, порадилися добре між собою і відмовилися від цієї ідеї взагалі.

Вони тільки зараз, до сорока, свій лише кредит виплатили за квартиру, в якій самі і живуть, зітхнули вільно нещодавно, коли борг віддали, і знову в усьому собі відмовляти зараз потрібно, жити багато років, затягнувши пояси.

Зійшлася тітка з чоловіком на тій думці, що життя ж воно одне, скільки їм ще залишилося. Кажуть нехай дочка краще чоловіка собі відразу з квартирою шукає сама, так краще для усіх буде, це дуже вигідна партія. Добре забезпеченого краще, звичайно. Вона у нас дівчинка розумна, симпатична. Не пропаде і без нас, знайде хорошого чоловіка, – якось знайома поділилася зі мною.

– От вже й тато, такого своїй рідній доньці бажає, – здивувалася я.

– Ну а що такого він сказав такого недоброго? Все правильно думає та говорить він все правильно, якщо чесно. Якщо чоловік зібрався одружитися, повинен мати власний дах над головою, куди він дружину свою приведе. Так в усі часи було, навіть в нашому дитинстві так було заведено, чоловік завжди вів дружину у свій дім.

А якщо немає ні кола ні двора – то і про одруження думати нема чого, хіба він зможе дружину і дітей своїх забезпечити, хіба він може бути добрим чоловіком? Тут потрібно задуматися, я так особисто й вважаю. Нехай спочатку заробить гарно грошей, а потім наречену собі шукає. Жінка, яка себе поважає не піди куди-небудь жити, адже дітей потрібно зараз теж добре забезпечувати.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩