Ми з nершого дня не nолюбили зятя. Але коли зрозуміли, що він творuть з нашою дочкою щось недобре, було вже занадто nізно

 

Перше враження про мого зятя у мене було таке: «Одні кістки та шкіра. Дуже худий хлопець. Хочеться його нагодувати». А ось у нашій родині всі з апетитними формами. Я в молодості привертала багато уваги за рахунок своїх пишних форм. Досі отримую компліменти.

А дочка краща за мене, і тим більше користується популярністю серед чоловіків. Не розумію, навіщо вона вибрала саме його. У зятя середня зовнішність, харизми немає, працює звичайним офісним працівником, але веде себе як директор. Як він посмів взагалі пред’являти моїй дочці претензії, мовляв їй треба худнути, вселив їй, що вона товстуха?

Коли ми з чоловіком почали помічати його таку поведінку, то розчарувалися в ньому, чоловік навіть заявив дочці, що відмовляється спілкуватися з ним. Дочка знайшла вирішення цієї nроблеми, просто приходила до нас в гості одна. Але з зятем ми все ж стикалися на сімейних святах.

Доводилося терпіти його присутність. Незабаром я почала помічати, що якість шкіри моєї дочки зіпсувалося, також волосся стало рідке і нездо рове, а раніше в неї було пишне, об’ємне волосся і з натуральним блиском. Я почала турбуватися про її здо ров’я, але вона спростовувала всі мої висловлювання, кажучи, що з нею все добре, відчуває себе відмінно.

Але я не вірила, адже і її поведінка змінилася, вона почала відмовлятися від звичної їжі, яку ми звикли їсти, відмовлялася навіть від свого улюбленого пирога, п‘є чай без цукру. Раніше такого не було. Я переконалася в правоті моїх сумнівів під час свята на честь мого дня народження.

Звичайно, дочка була в супроводі чоловіка. Я накривала на стіл, приготувала багато смачних страв, закусок і салатів, а також випічки, але намагалася приготувати більше того, що любить дочка. Вона сиділа за столом і ні до чого не доторкалася.

А зять задоволений собою, вже встиг спробувати все на столі. Я встала і поклала дочці відбивну, картоплю і запіканку. Зять подивився на тарілку, щось прошепотів їй на вушко, і дочка відсунула тарілку. Від торта теж відмовилася. Після свята я запитала її: — В чому справа? Як це називати? Тільки тоді Діана розповіла, що чоловік вважає її повненькою і змушує терміново худнути. Якщо я помітила кардинальні зміни в її зовнішності, то впевнена, що і зі здо ров’ям у неї все nогано.

Я порадила їй звернутися до лікаря, адже у неї немає ніякої дієти вона просто голодує. Якщо сама хоче схуднути, нехай це робить під наглядом лікаря, а якщо чоловік примушує, то треба одуматися і гарненько подумати: чи потрібен їй такий чоловік, якому наплювати на її здо ров’я?

КІНЕЦЬ.