Мені дуже nощастило зі свекрухою. Вона дійсно дуже rарна, от ми і вирішили її на день народження nотішити. Коли вона відкрила наш nодарунок, не могла стрuматu сльозu.

 

У мене просто чудова свекруха, мені з нею так пощастило. У мого чоловіка ще двоє братів є і всі вже одружені. Так ось наша свекруха не робить великих відмінностей між синами та їхніми дружинами, вона любить усіх. У неї немає улюбленців серед онуків. Вона обожнює всіх і кожного.

На день народження чи інші свята свекруха дарує всім гроші та обов’язково однакову суму, щоб нікому прикро не було. А потім ми вже самі обираємо, що купити за ці гроші. Свекруха суворо перевіряє, щоби ми подарункові гроші тільки на себе витрачали, а не на побут чи сім’ю. А коли купимо від неї подарунок, то вона радіє,

що на її гроші невісткам із подарунком догодила. А якщо ми всіма сім’ями даруємо свекрусі гроші, вона навіть ображається. А потім перед школою чи садком нам усім подарункові гроші роздає, щоби ми дітей збирали. На цей раз у свекрухи був ювілей. Ми з чоловіком хотіли її порадувати та подарувати щось незвичайне.

Найкращий подарунок вийшов у молодшого брата чоловіка з його дружиною. Вони до ювілею народили дівчинку, першу онуку в нашій великій родині. Бо у всіх постійно хлопчики народжуються. Але й нашому подарунку свекруха була дуже рада, довго обіймала нас.

Ми замовили для неї машинку, щоби робити домашню ковбасу. Спеціальні спеції до неї, та багато іншого приладдя, все було в подарунку. Тим більше, ми живемо в селі, домашнього м’яса у нас завжди вистачає. А я пам’ятаю, коли тільки-но прийшла до їхньої родини, то свекруха казала, що мріє сама ковбасу робити.

Ось ми всіма невістками стали їй допомагати. На ранок дітям були готові сосиски, а чоловікам ковбаси. З подарунком ми вгадали, не тільки свекруху порадували, а й усю родину такими смачними ковбасками.

Джерело