Наше сімейне життя було схоже на казку про Попелюшку. Мій чоловік завжди був білою вороною. Його дві сестри були підприємцями. Катя мала продуктовий магазин, а Валя продавала будматеріали. І тільки Артем вважався у своїй родині невдахою. А все тому, що працював вчителем у школі. Я теж викладала. Не для кого не секрет, що в школі баrато не заробиш. Тому сестри постійно жар тували над братом. Природно, ми намагалися зустрічатися з родичами як можна рідше. На день народження свекрухи я куnила кавовий сервіс. Природно, приводів для глузувань було достатньо. -Ліля, ну в тебе і талант вибирати подарунки,- сказала одна з сестер.

Я вже хотіла відповісти, але чоловік поклав свою руку мені на коліно і сказав, що не має сенсу вступати в перепалку з недалекими людьми. Повернулися ми, як завжди, без настрійя. По дорозі додому я куnила лотерейний квиток. -Хочу виграти мільйон, — сказала я чоловіку, на що він тільки розсміявся. У неділю, коли я дивилася лотерею по телевізору, то не могла повірити своїм очам: зійшлися всі 6 цифр. Ми виграли півтора мільйона! Навіть Артем перевірив ще раз – все сходилося.

Коли родичі дізналися про те, що трапилося, встали в чергу до нас у гості. Спочатку прийшла Катя, почала просити гроші для бізнесу, говорила, мовляв, без нашої допомоги прогорить. Ми сказали, що у нас розраховано все до коnійки, тому нічим доnомогти не можемо. Друга сестра була ще нахабніше: прийшла просити гроші на квартиру для сина. Мовляв, хлопцеві скоро 20, особисте життя потрібно облаштовувати. Я не стала стримуватися, висловила їй в обличчя все, що накопичилося за ці роки, викинула її з квартири і зачинила двері. Більше родичі з нами не спілкуються. Але ми живемо щасливим життям.

КІНЕЦЬ.