Батьки не відразу прийняли мій вибір. Справа в тому, що я була їх єдиною дитиною, тому вони дуже насторожено ставилися до питання мого особистого життя. Вийшла я заміж в 18 років. Мама просила не поспішати, але я не послухала її, про що пошkодувала в дуже незабаром.

Серед усіх кандидатів я обрала Васю. Дочекалася, але через кілька тижнів після його повернення я зрозуміла, що вагітна: потрібно було готуватися до весілля. Жили ми у його батьків, і вони з радістю прийняли цю новину.

А коли моя дочка виявилася точною копією свекрухи-то щастя в нашому домі не було меж. І тільки мені було неймовірно важко. Новий будинок, нові обов’язки. Я в батьківському домі брала всі справи по господарству на себе, але тут було якось незвично. Плюс до всього, дитина-додаткове навантаження.

А я ж була молода — і мені необхідна була підтримка. Чоловік виявився не готовим до батьківства. Так, орав на двох роботах, вдома бував рідко, а незабаром мені остаточно стало ясно, що він не приходить додому ночувати через дитину.

Вася пропадав всю ніч в гаражі, пив там зі своїми друзями. Природно, сімейне життя тріщала по швах. Але тут я дізналася радісну новину: я чекала другу дитину. Думала, тепер-то все налагодитися. Полетіла назустріч до чоловіка-але він випередив мене: — Я втомився від сімейного життя, вибач.

Зрозумів, що це не для мене. Розлучення було єдиним дозволом ситуації, що склалася. Я повернулася до батьків, колишній платить мізерні алі менти. А мама тільки лише повторює: «А ми тебе попереджали…»

КІНЕЦЬ.