Ми з Артуром мріяли мати двох дітей, але Бог дав нам тільки одного — Андрія. Я і не помітила, як наш син став чоловіком і привів до нас знайомитися Олену, свою дівчину. Зустрічаються вже більше року і збираються одружуватися. — Мам, мені треба з тобою серйозно поговорити, — звернувся до мене син, при цьому ховав очі.

Потім зітхнув побільше повітря, немов набираючись сміливості і випалив, — у мене є дочка, Маша. З її матір’ю у нас сталося один раз, на вечірці. І ось дівчинка наро дилася, а мама не пережила nологів.

І ось з одного боку дочка, з іншого — Олена, яку я люблю і хочу з нею одружитися. Що мені робити, мам? — А де зараз малятко? — В nологовому будинkу… Само собою, я розповіла про все Артуру. Він тут же запропонував рішення: — Давай удочеримо дівчинку. І Андрія виручимо, і нам друга дитина, про який ми з тобою мріяли…

Про всякий випадок я вирішила порадитися з подругою. Покликала ту в кафе і все розповіла. Завершила розповідь, і тут побачила Олену. Виявляється, вона сиділа за сусіднім столиком і все чула.

— Передайте Андрію, що весілля не буде! — тремтячим голосом сказала вона і вибіrла. Подруга ще довго мене втішала… Коли повернулася додому, почула, як сваряться мої чоловіки. — Через тебе Олена відмовляється виходити за мене заміж! — кричав Андрій на батька. — Ну добре, я винен! Але що ти пропонуєш?! — Розкажи мамі все сам.  Ти нагуляв Машеньку, тобі і розсьорбувати…

Тут вони помітили мене. Я пройшла, сіла поруч з сином… Мені коштувало величезних зусиль пробачити чоловіка, син помирився з Оленою. Машеньку ми удочерили. Їй вже два роки. І ми всі, включаючи Андрія з Оленою дуже любимо її. Ось так у нас і з’явилася друга дитина.

КІНЕЦЬ.