У мене є тітка Валентина, сестра моєї матері, і у них завжди були чудові стосунки, вони любили та підтримували один одного. Тітка Валентина вирішила поїхати працювати до Італії. Там вона мала багато знайомих і друзів, які могли б допомогти їй знайти роботу, тому вона вирішила переїхати туди. У результаті тітка прожила там багато років і зрештою вийшла заміж за італійця. Нещодавно тітка Валентина з чоловіком повернулися до України, щоб відвідати батьків на тиждень, і вона запросила всю сім’ю відсвяткувати своє 50-річчя у домі в селі.

Ми з чоловіком купили їй у подарунок красиві золоті сережки, а також накопичили трохи грошей на солодощі, фрукти та торт. Коли ми вже приїхали, тітка Валентина була рада отримати наші подарунки, і всі зібралися довкола, радіючи один одному. Однак ми були здивовані, коли увійшли до будинку і не виявили святкового столу, прийнятого у нашій родині. Натомість був чай, цукерки, печиво та багато сиру. Тітка Валентина пояснила, що в Італії не прийнято накривати великі столи з безліччю страв і не прийнято проводити весь день за готуванням.

Ми зголодніли після довгого шляху, і хоча тітка Валентина привезла з Італії багато дорогого сиру, він не вгамував наш голод. У нас був тільки чай, трохи цукерок та сир! Коли ми з чоловіком їхали додому, ми не могли не посміятися з ситуації. Ми витратили багато грошей на подарунки та їжу, але залишилися голодними та з невеликою кількістю сиру у шлунку. Наступного дня тітка Валентина зателефонувала мамі та похвалилася, як пройшла урочистість. Я не могла зрозуміти, як хтось може відсвяткувати знаменну дату лише чаєм та сиром. Може, я якось неправильно думаю… загалом ця ситуація мені не зрозуміла.

КІНЕЦЬ.