Колu донька вирішила наро дuтu вже четверту дuтuну, я більше не стерnіла і висловила їй все в облuччя, що було потім, незавuдно

 

Наша дочка твердить, що забезпечуватиме своїх дітей лише до вісімнадцяти років. Після нехай справляються самі. Не знаю, як вона дійшла цього рішення, адже в її випадку все було по-іншому. Коли вона наро дилася, для нашої країни були лихоліття. Ми з чоловіком лишилися без роботи.

Добре, що мама жила в селі, інакше голодували б. Так прожили кілька років, після чого все стало потихеньку налагоджуватися. Ми ніколи не були забезпеченою сім’єю, але донька мала все. Вона і в табори їздила, і на море, ми їй купували модний одяг — все, що вона хотіла: гаджети, плеєри, все, все.

Коли вона подорослішала, вступила до вишу, вирішили ми подарувати їй квартиру. Після цього продовжили їй забезпечувати. Незабаром вона закохалася, з молодим чоловіком одружилася. Вона відразу ж заваrітніла та наро дила дитину після захисту диплома. Ми разом із батьками нареченого подарували їм іномарку на виписці.

Стали балувати внучку, як балували її матір. Потім дочка наро дила другу дитину. Ми з батьками зятя допомагали їм, по черзі сиділи з дитиною, щоб вони встигли трохи відпочити. Фінансову підтримку також надавали. Щоправда, зять працював, але не прагнув будувати кар’єру, отримував середню зарnлату. Якби не наша зі сватами підтримка, вони б не впоралися. Ми сподівалися, що дочка скоро вийде на роботу і їм стане легше.

Але її влаштовувала роль домогосподарки. Жаль, ми стільки грошей витратили на її навчання. Але це її життя, зрештою, у неї є чоловік, який відповідальний за сім’ю. Він має їх забезпечувати, а не лише робити дітей одного за іншим. Незабаром зять залишився без роботи.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩