Батьки не приймали дівчину брата, але коли він з’явився у нас вдома разом з нею, то ніхто з нас не очікував такого nовороту речей

Моєму братові місяць тому виповнилося 18, і саме в день свого народження він влаштував нам дуже своєрідний сюрприз, а точніше, заявив, що він збирається одружитися на своїй дівчині – Мілені. Батьки завжди ставилися до Милі з несхваленням. Їм не подобалася дівчина саме через свою невихованість.

Вона вчилася в технікумі, але, судячи з усього, на заняття ходила дуже рідко. Вона і мого брата відволікала від навчання, чим дуже незадоволені були батьки. Мілена-одна з тих, хто сидить на дитячому майданчику з пляшкою nива. Вона і одягається відповідно. Її навіть на святах в чому-небудь жіночному не побачиш.

Брат, Андрій, від неї без розуму. Своє життя без Мілени він вже не уявляє, ось і каже, що у них вже досить великий стаж відносин, і вони збираються подати заяву в РАГС. Батьки проти. Вони не хочуть бачити цю особу в своєму будинку і вже тим більше в своїй родині.

Дівчина за два роки стосунків з братом не проявила жодної своєї позитивної якості. Розсер дившись на батьків, брат сказав, що не збирається відступати через них від своєї коханої-ненаглядної. Я до Мілени ставлюся нейтрально, але знаю, що з її появою в нашій родині все тільки поrіршиться.

Андрій живе з нами, Мілена – з мамою, вітчимом і молодшою сестрою. Варіанту з’їхатися і жити окремо від усіх у них немає, тому Андрій заявив, що вони будуть жити з нами, в його кімнаті. Тато, не підбираючи слів і виразів, сказав синові, що якщо йому буде комфортно жити зі своєю дружиною в порожній кімнаті, без меблів, на яку Андрію не вистачить грошей, і спати на підлозі — то він може привести Мілену коли захоче. Брат бив кулаком в груди, говорив, що в будинку є і його частка, а на ділі він жодного разу нічого для будинку не купував.

— Ах, так? — закричав Андрій, — ну й не треба. Він сказав, зібрав маленький рюкзачок і пішов. Його не було кілька тижнів. Виявилося, що весь цей час вони з Міленою поневірялися по домівках друзів. Потім вони разом з’явилися в коридорі. Андрій був налаштований рішуче. Він повернувся не просто так, а з пропозицією. — Я продаю свою частку в квартирі, якщо хочете, можете самі за неї заплатити, — сказав він спокійно, як ні в чому не бувало.

— Якщо зробиш це, вважай, у тебе більше немає батьків, — сказав тато. — Я й раніше на вас не розраховував, — відповів Андрій. Забрав щось з кімнати і знову зник. Я думаю, такою «корисною порадою» братові допомогла майбутня теща. Вона працює кимось в адвокатській конторі.

Може, їй цікаво копатися в чужому житті… Я намагаюся відновити колишній порядок в нашій родині, намагаюся примирити батьків з братом, але як батьки, так і сам Андрій кажуть, щоб я не в свою справу не лізла.

КІНЕЦЬ.