Ольгу, директор Світлана Семенівна, звільнила зі скандалом. Незаслужено. За звіт, до якого Ольга не мала ніякого відношення. Цей звіт написала Галина, а коли зрозуміла, що накосячила, перевела стрілки на Ольгу. Звичайно, дівчина відрікалася від цього звіту. Але директор довіряла лише своїм людям.

Тим, хто перед нею підлабузив і доносив на колег. Такою була Галина. А Ольга трималася в колективі з гідністю, тому в «любимчиках» у директора не перебувала. Відповідно Світлана Семенівна повірила Галині, а не Ользі, як би та не відрікалася від бракованого звіту. Ольга плакала три дні, поки мама не взялася за неї. — Коли доля закриває одні двері, то одночасно відкриває інші. Може, твоє звільнення — це й на краще,

— сказала вона. Привела до тями і відправила шукати нову роботу. Через два тижні Ольга вже працювала на новому місці. Зарплата трохи більше, колектив дружний, шеф адекватний. Не те, що на колишній роботі. «Мабуть і справді доля», подумала Ольга. А коли до них на роботу прийшла перевірка з податкової, і вона познайомилася з Ігорем, то й справді повірила, що доля підготувала її такий бонус .

Через рік ігор з Ольгою зіграли весілля. Одного разу, коли вона з чоловіком виходили з супермаркету, зіткнулися зі Світланою Семенівною. Ольга проігнорувала колишню директрису. Зате та відразу ж «сфотографувала» не тільки Ольгу, але і її чоловіка. Це саме той самий податковий інспектор,

який виявив безліч порушень на фірмі Світлани. І тепер їм загрожували серйозні штрафи. Вже наступного ранку Світлана подзвонила Ользі і стала підлизуватися: — Оленька, ти так покращала. Вчора бачила тебе. А чоловік поруч — це твій чоловік? Він з податкової? — Так, — сухо відповіла Ольга.

— А ти зможеш упросити його, щоб він подивився крізь пальці на наші порушення? — Ну ти і нахаба! Після своїх образ хочеш, щоб я про тебе поклопотала! Та я пальцем не поворухну на вашу користь! Сказала, відрубала розмову, і внесла номер Світлани в «чорний список». «Буде мені тут всяка мерзота з минулого надзвонювати!».

КІНЕЦЬ.