Коли чоловік побачив наше дитя в nолоrовому, то сказав навіть не приносити додому таке «чудо».

 

Ми з Андрієм давно не були щасливими в шлюбі. Він неодноразово зраджував мені і я прекрасно знала про це. Та от зараз моя совість заплямована, адже я також вчинила негарно і зрадила з іншим чоловіком. Пройшло декілька днів, було неспокійно, але я виправдовувала себе тим, що Андрій набагато раніше і частіше ходив наліво.

Діток ми не мали. Скільки не намагалися, нічого не виходило. Ми хотіли звернутися до лікаря, та потім я почала задумуватися, а чи потрібні мені діти від зрадника. Так і відкладався наш похід на консультацію далі і далі. Рік тому я відчула зміну в своєму фізичному стані.

Спочатку нив живіт, потім боліли груди, потім почало відвертати від їжі. Як ви вже зрозуміли, лікар поставив мені діагноз – вагітність. Ми з чоловіком не тямили себе від щастя, адже так давно цього хотіли. Тепер мрія може стати реальністю.

Так трапилося, що той єдиний раз, коли я загуляла з іншим, був з колегою по роботі, який приїхав з Америки і мав темну шкіру. І лише перед пологами я згадала, що дитина може виявитися від Джона. Та все ж була надія, що маля буде від Андрія.

Бачили б ви обличчя лікарів, коли народилась темношкіра дівчинка. Андрій як побачив це, то втратив дар мови на декілька хвилин, а потім розізлився і сказав, щоб я нізащо не приносила те «чудо» додому.  Мені було неймовірно важко. Дитину залишити я не можу, але й з Андрієм все почало налагоджуватися.

Та на виписку Андрій приїхав і навіть слова на сказав, забрав нас обох. Спочатку дивитися не міг на нас, а потім звикся і через рік навіть взяв Ганнусю на ручки.

КІНЕЦЬ.