Папа Сергія загинув, коли йому не було й п’яти років. З того часу він точно знав, що пови нен, як чоловік, бути опорою для матері. А як же по іншому? Адже на всьому білому світі у неї був тільки Сергій, а у Сергія була тільки мати. Будь-яка розмова з мамою зводилася до того, що Сергій пови нен зробити все, щоб у майбутньому дбати про маму як годиться, а не аби як.

Через це він не став займатися малюванням, як мріяв і як рекомендували йому вчителі, а вступив до юридичного факультету. Адже тільки так він зміг би заробляти достатньо грошей, щоб мама нічого не потребувала. А скільки б він зумів заробляти малюванням? Ні, мама, звичайно, має рацію. Сергій багато працював і став справді добрим фахівцем. Радості від цього, щоправда, мало.

Але мама була задоволена… Втім, ні. Мама вічно нила, але контролювала кожен крок Сергія. Чому той затримався на роботі, з ким пообідав і таке інше. І звичайно, вона була в курсі всіх знайомств Сергія. Особливо її цікавили дівчата у його оточенні. Як правило, вони мамі не подобалися. Всі вони були меркантильні та розв’язні особи, які прагнули розлучити її з синочком.

Сергій з думкою матері завжди погоджувався та припиняв спілкування з дівчатами, яких не схвалила мати. Але з Настею все було по-іншому. Познайомилися вони випадково біля входу до бізнес-центру, де перебували їхні контори. Обидва говорили телефоном. Сергія вкотре контролювала мама, а дівчина розмовляла зі своїм батьком. Коли обидва закінчили розмову, Сергій посміхнувся до дівчини і запитав:

— Що, батьки теж пильно стежать за кожним поступом? — Ну, що ви, ні. Це я контролюю тата, щоб ліки вчасно випив і не надто втомлювався, серце у нього хворе. З того часу вони зустрічалися, і Сергій помічав, наскільки стосунkи Насті з її батьком відрізняються від їхніх стосунkів із матір’ю.

Батько Насті довіряв їй у всьому і намагався зайвий раз не турбувати свою дитину. Він одразу прийняв Сергія і навіть підтримував його як міг. Але Настя його матері не сподобалася. Зрозумівши, що син цього разу захоплений не на жарт, мати почала все більше сkаржитися на здоров’я і терміново викликати Сергія додому.

Не можна було не помітити, що напади у неї починалися щоразу, коли Сергій зустрічався з Настею. Скінчилося тим, що мама навіть на весілля до них не прийшла. Сергій, звісно, мати не покинув. Він допомагає їй матеріально та регулярно відвідує. Але він чітко дав їй зрозуміти, що має своє життя і зруйнувати його сім’ю він їй не дозволить.

КІНЕЦЬ.