Ніколи б не подумав, що моя дружина колись захоче піти від мене. На мою думку, я завжди був хорошим чоловіком і другом, я щиро любив її, завжди і скрізь підтримував, а у відповідь лише просив kохання, але вона й цього мені не дала. Познайомились ми ще на першому курсі універу, де стали добрими друзями.

Одного дня в неї був явно пригнічений настрій, це я помітив одразу, ось тільки вона про це говорити не хотіла.

Лише від її подруг я дізнався, що вона вже давно заkохана в мене, і нещодавно побачила з іншою дівчиною, ось і засмутилася.

Тільки ось вона не знала, що ця інша дівчина — моя сестра, з якою я просто ходив магазинами. Незабаром ми почали зустрічатися. Вона сподобалася моїм батькам, як і я її сім’ї, так що весілля було лише питанням часу.

Жили ми разом добре, любили одне одного сильно, і часто це показували. Ось тільки згодом її ставлення до мене дуже змінилося. Вона стала холоднішою, а одного дня, сказала, що плїде відвідає маму. Я не бачив у цьому нічого такого, адже вона так часто робила. За її словами, вона мала повернутися додому незабаром, ось тільки затрималася на тиждень.

Через тиждень я особисто відвідав тещу, яка з жалем сказала, що моя дружина поїхала до іншого міста і тепер мешкає з іншим чоловіком. Це знищило мене остаточно. Адже вона могла просто сказати, що більше не хоче бути зі мною.