У мене історія банальна, свекруха мене відразу не злюбила. Причому мені з чоловіком довелося жити у неї вдома, тому чути її коментарі про те, що я нічого не можу робити по дому, що руки у мене не з того місця доводилося кожен день. Я багато працювала, приходила втомлена, але не могла спокійно відпочити вдома.

Тому що свекруха дивитися на мене косо, і говорила, що я не допомагаю їй, тільки байдикую. Доводилося брати швабру і мити підлогу, а потім посуд. Хоча свекруха весь день сиділа вдома. А потім настав для мене найщасливіший день у подружньому житті — я завагітніла. Насамперед розповіла про це чоловікові вранці перед сніданком. Свекруха почула і відразу запитала:

— Від кого дитина-то? Як це від кого… від кого ще він може бути. Адже від чоловіка, більше нема від кого. Але мене найбільше здивувала реакція чоловіка. Він підтримав свою матір і теж подивився на мене запитально: — Так, дійсно, від кого дитина у тебе? — А що це незрозуміло? Що за питання такі? Я думала, що хоч хтось в родині зрадіє ..Всю мою вагітність свекруха косо дивилася на мій живіт, мені було так неприємно. Я боялася уявити,

як вона буде поводитися з моєю дитиною. Тому я прийняла рішення піти з сім’ї. Коли йшла, то свекруха мені сказала: — Щоб ти здохла під парканом і більше не поверталася. Чоловік мене навіть тримати не став. Я переїхала до матері своєї жити. Народила дитину, але зараз спеціально хочу зробити тест на батьківство. Хочу довести, що дитина у мене все ж від чоловіка, щоб він платив аліменти.

Джерело