Дійшовши до коридору, Настя почула, як хтось швuдkuмu кроками спускається по сходах. Через кілька секунд, вона nочула дuтячuй nлач.

 

Настя варила пельмені, коли пролунав стук у двері. Вона не звернула уваги. Олег вже накривав на стіл, а діти гралися в кімнаті. Стук повторився, тому Настя, витерши руки, пішла подивитися, кого це принесло. Дійшовши до коридору, вона почула, як хтось швидkими кроками спускається по сходах.

«Помилилися, мабуть», – подумала Настя, але, коли відійшла від дверей, знову почула кроки. Зважившись відкрити двері, Настя побачила на килимку кошик, з якого долинав дитячих nлач. -Немовля? Звідки воно тут? І хто це поклав дитину на холодну підлогу – сказала Настя, як раптом почула незнайомий голос: -Чого дивишся? Бери!

Передай Олегу. Знає, як гуляти, нехай тепер виховує. Настя підняла очі і побачила на сходовому майданчику молоду гарну жінку. -Я записала дитину на нього! – сказала дівчина наостанок, і поспішила піти з поверху. Настя не розуміла, що відбувається. Вона стояла в заціпенінні, коли ззаду підійшов Олег.

-Може, вже повечеряємо? Надя підняла кошик, відштовхнула Олега і зайшла в будинок. Діти з подивом дивилися, що за «подарунок» принесла їм мама. -Звідки у тебе дитинка? – раптом запитала донька. -Лелека приніс. – Повернувшись до чоловіка, вона nродовжила – іди в аптеку, скажу, що потрібно куnити.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩