Рубрика: Людина
Свекруха приїжджала до нас, як на курорт. Спершу лише на вихідні, а згодом заявила, що в нас місця достатньо і її присутність нам лише на користь. Микита мовчав, але це і зрозуміло – мама. Я також намагалася, їй Богу намагалася. Я навіть не реагувала на прискіплення щодо того, що я геть не господиня, бо в кладові жодної банки огірків. Але після того, як я побачила її “причандали” у ванній, не стрималася. А кульмінацією став приїзд до нас її подруги дитинства
Свекруха приїжджала до нас, як на курорт. Спершу лише на вихідні, а згодом заявила, що в нас місця достатньо і її присутність нам лише на користь. Микита мовчав, але це […]
— І готувати не потрібно, стояти біля плити, чому ми раніше не ходили Новий рік зустрічати? – запитала Ганна Тимофіївна в чоловіка, але тут же сама відповіла. – Сподобається, будемо завжди в гості ходити. Готує Ірина чудово, стіл дивовижний накрила, підемо. — Готує, так, сусідка добре. Курочка з соусом дивовижно вийшла, я прямо наївся і пальці облизав. — А закусок скільки, ти бачив? — Я всі їх спробував, Аня! — Все, вирішено, йдемо! Але коли дні на календарі переступили половину грудня, Ірина Матвіївна озвучила запрошеним суму, яку необхідно буде внести за продукти на стіл
— Слухай, ну по дві тисячі з носа – це грабіж серед білого дня! Я розумію, гривень по п’ятсот скинутися, а на дві тисячі що там брати? Вона точно тобі […]
Оксано, а тобі чим мій борщ не догодив, що ти почала і свій готувати?, – запитала я у невістки. – Ви готуєте його на чомусь такому, що неприємно пахне, – відповіла мені невістка. – Це ж сало! Я все життя так готую і нічого. Це ж смачніше смачнішого. Ніяке м’ясо тут вже не потрібне. Іванко мій борщ завжди любив і ти полюбиш, – наголосила я невістці. – Ще чого. Ти ще приволочи в мою квартиру другий холодильник, щоб з нас люди сміялися. – Я вже про це думала, але раз ви самі цю тему підняли, то завтра займусь пошуками. – Ну не невістка, а три гривні в купі
– Оксано, а тобі чим мій борщ не догодив, що ти почала і свій готувати?, – запитала я у невістки. – Ви готуєте його на чомусь такому, що неприємно пахне, […]
Віктор повернувся додому з роботи. – Вітя? Ти чому так рано? – здивувалася Лариса, побачивши сина. – Я відпросився з роботи, маємо з Наталкою деякі справи, – пояснив син. – Кохана, ти готова? Дружина не відповідала. – Наталка кудись пішла? – поцікавився Віктор. – Ні, вона кімнаті, – підозріло додала мама. Віктор зайшов у спальню і здивувався. Наталка збирала свої речі. – Кохана, ти куди збираєшся? – запитав він. – А це ти у своєї мами запитай, куди вона мене відправила! – несподівано заявила Наталка. – Наталю, ти про що? – Віктор здивовано дивився то на дружину, то на матір, не розуміючи, що відбувається
– Мамо, знайомся, це Наталка, – трохи соромлячись, представив Віктор дівчину, з якою пізно ввечері прийшов додому. – Добрий вечір, – відповіла Лариса, невдоволено дивлячись на несподівану гостю. – Як […]
Спадок, якого я не чекала – так можна назвати мою історію. Та і не отримала в результаті, хоча вклала в нього багато. Хочу розповісти вам про все спочатку, щоб дізнатися вашу думку. Мені зателефонували рано-вранці. Голос адвоката, офіційний і трохи сухий, повідомив: – Ви спадкоємиця маєтку у селі Зелений Гай. Ваш дядько, Богдан Іванович, залишив усе вам у заповіті. Я слухала його слова, і в голові крутилися уривки спогадів. Ремонт зробила шикарний. Запросила декількох близьких родичів. Вони хвалили мою роботу, але я помітила, як деякі з них обмінюються дивними поглядами, значення яких я не розуміла
Спадок, якого я не чекала – так можна назвати мою історію. Та і не отримала в результаті, хоча вклала в нього багато. Хочу розповісти вам про все спочатку, щоб дізнатися […]
Мілана ця одразу стала себе поводити в моїй оселі, наче вдома, наче вона тут господиня, а я її фрейліна. Син сказав, що поживуть зі мною, доки винаймуть квартиру. Я погодилася, не могла вказати йому на двері. Але виявилося, що мені немає місця у своїй квартирі. Новоспечена невістка брала з холодильника все, що хотіла – мою червону рибку на сніданок і яйця, мої ківі, яких я зранку по два щодня. У нас так не заведено, я все розподіляю сама, тільки бутерброди з ковбасою дозволяла синові робити
Мілана ця одразу стала себе поводити в моїй оселі, наче вдома, наче вона тут господиня, а я її фрейліна. Син сказав, що поживуть зі мною, доки винаймуть квартиру. Я погодилася, […]
Коли Павлик був ще хлопчиськом, влітку жив у бабусі в селі, і вона вчила його розуму розуму. Усіх жінок баба Нюра ділила на хороших і тих, які даром не потрібні. Вона саджала онука за стіл, не давала тягати пироги або млинці з тарілки і бігати з ними по двору між основними прийомами їжі, подавала чай або молоко у великому білому кухлі з червоним горохом, сідала поруч і примовляла: — Ось виростеш, Павлику, ти дружину собі хорошу шукай, перевіряй, на кожну косу не задивляйся
Третя наречена за останні півроку пішла від Павла. Ця кричала так, що всі відвідувачі кафе ще довго на столик у глибині залу оберталися. З її пухкеньких губ злітали такі лихослів’я, […]
— І чоловік колишній півроку тому мости наводив, – зізнається Поліна. – Промацував ґрунт. Щоправда, до того, як я розсекретила свої стосунки. Потім він, звісно, кричав, що я себе ганьблю, дочок ганьблю і його ганьблю. Ось це просто найсмішніше. Я ганьблю колишнього чоловіка тим, що мій чоловік молодший на 17 років. А сам він не зганьбився тим, що вибрав ровесницю доньки
— На 17 років, ти тільки вдумайся! Бабі 55 стукнуло, а її сердечному другові всього 38! Ми в шоці всі. І брат мій, і племінниці. Вони ж дорослі вже, все […]
Коли друга дружина подала на розлучення і забрала в Ігоря велику частину майна, він повернувся в село до батьків, адже більше свого житла не мав. Відтоді він став ходити до колишньої дружини та дітей і проситися назад, вибачатися, що залишив їх колись. – Якщо залишишся жити в селі, ми будемо твоїми сусідами, – сказала Оксана. – Тільки не думай, що все знову стане як раніше. Та чим довше Ігор жив в селі, тим більше родина стала його шкодувати, а від Оксани відвертатися
Ігор ніколи не любив своє село. Маленький двір, стара хатина, покрита іржавим дахом. Бездоріжжя та шум птахів, які нагадували про те, як давно він залишив цей куточок землі. Коли він […]
— Артема погодував? Спить? Єгор обернувся зі сковорідкою в руці й подивився на дружину абсолютно переляканим поглядом. — Ти ж мала забрати сина з дитячого садка. Аня напружилася, але потім усміхнулася. — Жартуєш? Ну правда, куди він сховався? — Ань, я серйозно. Артема немає вдома
— Єгоре, привіт. А ти Артемка забрав із дитячого садка? – Аня говорила схвильовано і швидко. — Я? Ні. А чому я? – відповів запитанням на запитання чоловік. — А […]