Рубрика: Людина
Олег приїхав додому з відрядження. Його дружина Галя глянула на нього і терміново викликали швидку. Він був дуже блідий… Олега поклали у лікарню. Серце… На другий день Галя взяла сумку з продуктами, і поспішила у лікарню до чоловіка. Медсестра не пустила її до Олега. – У нього зараз відвідувачі, – сказала вона. – Із ним його дружина… Ми даємо три хвилини спілкування, не більше! Розумієте? А ви йому хто взагалі? Галя оторопіла. – Дякую, я зачекаю, – сказала вона медсестрі. – Там дружина! – подумала вона. – А я тоді хто?! Галя не розуміла, що це робиться
Галя дивилася в кухонне вікно, чекаючи на повернення чоловіка. Олег іноді затримувався, і дзвонив, щоб вона не чекала на вечерю, якщо він їздив на об’єкт по роботі. У такі вечори […]
– Захаре, ну доки ти будеш тягнути? Тобі вже 32, а дівчини досі немає! У селі вже гомонять, що я онуків не дочекаюся, – зітхнула я, ставлячи на стіл миску борщу. – Мамо, не починай, – відповів син, опускаючи очі. – Ти ж знаєш, зараз усім тільки місто на думці, а не наші кури, гуси і город
– Захаре, ну доки ти будеш тягнути? Тобі вже 32, а дівчини досі немає! У селі вже гомонять, що я онуків не дочекаюся, – зітхнула я, ставлячи на стіл миску […]
Сергій прокинувся, солодко потягнувся і сів на ліжку. Він знайшов ногами тепленькі капці – мамин подарунок. Потім чоловік накинув махровий халат і подався на кухню снідати… Сергій швидко вдягнувся і поїхав на роботу своєю машиною. На вулиці вже світліло. Сергій, не поспішаючи, їхав знайомим маршрутом і думав свої невеселі думки. Раптом він застряг у невеликому заторі на світлофорі. Світло вдруге змінилося на зелене, а машина просунулася всього на кілька метрів і знову стала… Присвистуючи, він почав барабанити пальцями по керму і якось мимоволі глянув на зупинку ліворуч. Сергій придивився уважніше і раптом застиг від побаченого
За вікном з’явився світанок, тихий, ледь помітний. А це означало, що настав час вставати. Ще раз солодко потягнувшись, Сергій сів на ліжку і знайшов ногами капці, тепленькі, затишні. Мамин подарунок. […]
– Замість того, щоб спокійно розлучити тебе з Юлею, синку, і вигнати її з квартири, ми з твоєю дружиною мало того, що подарували їй квартиру, але щоб їй зовсім не сумно було, ще й купу грошей дали
Юля помітила увагу свого чоловіка до своєї подруги й вирішила її перевірити “Можливо, і нічого серйозного, – думала Юля, – Але все це дивно. Дивитись на неї часто став. Посміхається […]
Наталка приготувала все для вареників. Вона і картопельку зварила, і навіть борошно в паперовому пакеті з шафи дістала й поставила на стіл. А потім подивилася на все це, і так їй стало тужливо… – Ну, і для кого я ці вареники робитиму? – подумала жінка. – Тільки для себе? Чоловік уже пів року як пішов, а подруг не буде… Раптом задзвенів її телефон. Дзвонив якийсь невідомий номер… – Алло, – взяла вона слухавку. – Здрастуйте! – пролунав у слухавці якийсь дивний чоловічий голос. – Ви ж, жінка, так? – Що? – здивовано запитала Наталка. – Ви вмієте готувати тісто? – запитав той. Наталка не розуміла, що відбувається
Наталка приготувала все для вареників – і картоплю зварила, і навіть борошно в паперовому пакеті з шафи дістала й поставила на стіл. А потім подивилася на все це, і так […]
Я приготувала голубці і покликала всіх до столу, але свекруха заявила, що вони несмачні. Для мене це стало останньою краплею. Я спокійно забрала тарілку, яка стояла перед свекрухою, і твердо сказала: – Якщо моя їжа несмачна, то й їсти її не варто
Я всіма силами намагалася налагодити стосунки зі свекрухою, але вона виявилася вкрай прискіпливою. З першого дня, коли я переступила поріг їхнього будинку, вона почала чіплятися до мене по дрібницях. І […]
Євген повернувся додому пізно. – Ти де був? – Марина вже зустрічала чоловіка у коридорі. – Я на тебе три години чекаю! – Що за розпитування? – засміявся чоловік. – На роботі затримали… – А про мене ти подумав?! – вигукнула Марина. – Подзвонити, чи написати що складно? – Маринко, що не так? – запитав Євген. – Що сталося? – Що не так? – ахнула дружина. – Ти ще питаєш?! Ти мене три роки обманював і зараз просто питаєш, що не так?! – У сенсі? Не зрозумів, – Євген пішов за дружиною. Марина зайшла в кімнату. На дивані у вітальні сидів хлопчик. Побачивши Євгена, він скочив і вигукнув: – Тату, тату! Євген застиг від несподіванки
Марина з Євгеном познайомилися на зупинці. Євгена тільки-но покинула дівчина, і він з трояндою прийшов на зупинку і подарувала квітку першій зустрічній, якою і виявилася Марина. – Дівчина зрадила? – […]
Алла потягла чоловіка до картопляної грядки. Серед соковитих, нещодавно викопаних бульб лежав згорток. Боря з подивом роздивлявся іржаві шпильки, голки, сплутане волосся, іржаві дріт і ключ, погнуті леза бритви. Усе це було перемотано товстою чорною ниткою. — Пару годин тому знайшла іржавий підклад. Так злякалася, що одразу в будинок забігла. Не знаю, що робити
— Алло, борщ! – крикнув Борис, заходячи в будинок. — Та постривай ти…, – Алла буркнула собі під ніс, – Борю, біда! Подивися, що в городі знайшла! Алла потягла чоловіка […]
— Нічого Зойку не проймало, ні позбавлення кишенькових грошей, ні розмови, ні те, що ґаджети відібрали, ми по-всякому пробували вже, але куди там! І на облік поставили її в дитячій кімнаті, і могла на кілька днів зникнути з дому, – хитає Інна головою. Тривав цей період років три. Діана примудрилася в 10-му класі залишитися на другий рік, потім пішла, забравши документи зі школи. А у 18 років несподівано поведінка змінилася. Але ж вітчим уже її попередив, що після повноліття вона – на «вільних хлібах»
— Боюся тільки, що молодшенька моя може проговоритися. Вона з Зоєю не особливо дружна. Немов засвоїла ставлення до неї з боку свого батька, – ділиться з подругою Інна. — Ні, […]
Заміж тобі пора, Оксано, а ти все по притулках бігаєш, допомагати – це добре, але і про себе треба подумати, – завжди сувора начальниця Наталя Юріївна не то вичитувала, не то намагалася напоумити молоду працівницю, яка знову запізнилася на роботу. – Знаю, що винна, але ми поїхали в притулок, а він за містом, хотіли відвезти корм собачкам, адже надворі холодно, а наша машина зламалася, тому так і вийшло. Але я все розумію, і якщо треба, то залишуся понаднормово, – запевнила Оксана. – Не треба, але вважай, це – останній раз, – попередила начальниця. Задоволена, що цього разу обійшлося, Оксана взялася до роботи, не підозрюючи, що це лише початок однієї гарної історії
– Заміж тобі пора, Оксано, а ти все по притулках бігаєш, допомагати – це добре, але і про себе треба подумати, – завжди сувора начальниця Наталя Юріївна не то вичитувала, […]