Рубрика: Людина
– Тобі вже 50, а ти навіть не думаєш про це! А я ще молодий, хочу жити, – з обуренням сказав чоловік у спальні.
Я з Михайлом пройшла через чимало випробувань: і через труднощі, і через труднощі в стосунках, і через багато іншого. Ми були разом 30 років, і я завжди була поруч, навіть […]
– Вікторе, коли я наступний раз прийду, навчи, будь ласка, свою дружину готувати з врахуванням моїх смаків. Свекруха Марта Вадимівна відснула спочатку мій борщ, потім котлети, домашні ковбаски, ну і всю решту, в принципі, страв. Поїла тільки якийсь легенький салатик, але ж я її дуже чекала і готувалася до її приїзду. Вона приїхала з-за кордону вперше за п’ять років і ми ще в живу не бачилися, тільки по телефону. Відсунула вона все все через один єдиний інгредієнт
– Вікторе, коли я наступний раз прийду, навчи, будь ласка, свою дружину готувати з врахуванням моїх смаків. Свекруха Марта Вадимівна відсунула спочатку мій борщ, потім котлети, домашні ковбаски, ну і […]
Володька з Лізою пішли на орендовану квартиру. Молоді тільки зійшлися, а з оплатою мав допомогти батько хлопця. Мати Володимира Ірина була проти. Спочатку вона часто дзвонила сину, питала, як він живе. Той дратувався, говорив, що в нього все добре, що не треба його контролювати і клав слухавку. Володимир приїжджав до матері, коли Ірина була на роботі. Вона помічала це по продуктах у холодильнику і речах у шафах… А через два місяці він прийшов на вихідних. Ірина зраділа, але материнським серцем одразу зрозуміла – все погано. Володька змарнів і схуд. Батько відмовився платити за квартиру! Хто б сумнівався?! А далі син попросив несподіване
– Мамо, у мене до тебе є розмова. – Який насторожуючий початок. – Ірина з тривогою подивилася на сина. Симпатичний, розумний. Завжди був слухняним хлопчиком, не завдавав їй зайвого клопоту. […]
– Лідо, я тобі скільки разів казав, щоб грошей у мене не просила! – Петро роздратовано дивився на дружину. – Тільки дай тобі й дай! – А що вдієш, якщо витрат багато? – пояснювала жінка. – Я ж не для себе прошу, а для доньок… – Набридла ти мені, Лідо! – сказав Петро. – Сил моїх немає. Кожна твоя розмова – про дітей і гроші. Навіщо ти мені потрібна?! – Ти зовсім вже?! – ахнула Ліда. – Якби ти допомагав мені з доньками, то я була б кращою! Може б іще щось, крім дітей, помічати стала. – Ні, ти глянь на неї! – продовжував Петро. – Може розлучимося? Ліда подивилася уважно на чоловіка і видала несподіване
– Лідо, я тобі скільки разів казав, щоб грошей у мене не просила! – Петро роздратовано дивився на дружину. Худа, з відрослим волоссям, в якому проглядалася рідкісна сивина. І це […]
– Ви ще не вечеряли? Тільки сідаєте? Та ти що? От чудово! Зачекайте! – голосно закричала в слухавку Ніна Федорівна. – Я їду до вас у гості! Але не одна! На вас чекає сюрприз! – радісно видала свекруха
– Зоя, привіт! Ви ще не вечеряли? Тільки сідаєте? Та ти що? От чудово! Зачекайте! – голосно закричала в слухавку свекруха Ніна Федорівна. – І вам добрий вечір, – розгубилася […]
Зіна почула, як у дитячій кімнаті миттєво відчинилися двері, і дитячі ніжки побігли у бік кухні, одразу дві пари ніг. – Розбудив дітей, таки, – майже застогнала Зіна. – От нехай тепер сам їх назад у ліжко заганяє
Зіна вже засинала, коли стукнули вхідні двері і потім почулися обережні кроки чоловіка. Кроки пройшли на кухню, і через якийсь час звідти пролунало тихе, але тривожне: – Зіна, Зіна, йди скоріше сюди. […]
– А час скінчився, все, стара, пожила. Допоможи мені помитися, одягну нову сукню. Ну, це ми потім з тобою обговоримо, хто ховати буде, хто могилку копати стане, час поки є
Баба Марія, яку зазвичай кликали просто Маня надумала йти з життя. Була п’ятниця, обідній час, посьорбавши каші, запивши молоком, вона, втерши фартухом рота, дивлячись через скло кухонного вікна кудись у […]
Жити вони із Софією змушені були дуже скромно. Бідненько навіть. Отримували від держави небагато, та й на тому добре, старі, утриманці. Але ось квартирка їх останнім часом сильно занедбалася – то кран потече, то труба лусне. Витрати
Семен Іванович погано почувався з самого ранку. Дивно паморочилося в голові й в очах було каламутно. Він, звичайно, сподівався взагалі не прокинутися, але вмирати не збирався. А Софії ось немає […]
– Борис такий син, як я дочка. Нехай також бере відповідальність за маму. Вона ж його на світ привела, – сказала Ліля, коли привезла свою не здорову маму, а мою свекруху, до нас в будинок. – У вас більше місця, то ж десь маму та й притулите, – додала зовиця. Я була в подиві. Тиждень в нас свекруха пробула, а потім ми відправили її на оздоровлення в Закарпаття, а звідти Борис її завіз знову в село до Лілі
– Борис такий син, як я дочка. Нехай також бере відповідальність за маму. Вона ж його на світ привела, – сказала Ліля, коли привезла свою не здорову маму, а мою […]
— Марко, якщо ти реально віддаси мамі за це все гроші – ці 3000 гривень, я більше ні копійки зі своєї зарплати не потрачу на родину. Годуй дітей, одягай, ще маму свою утримуй. Я буду витрачатися лише на себе. Бо те, що все вона нанесла, мені воно не треба. Недавно свекруха переїхала жити в наше місто, у своєму місті квартиру продала, а в нашому купила. І тепер лазить до нас додому з приводу і без
— Марко, якщо ти реально віддаси мамі за це все гроші – ці 3000 гривень, я більше ні копійки зі своєї зарплати не потрачу на родину. Годуй дітей, одягай, ще […]