Будучи старшою дочкою в сім’ї, я знала, як це бути нелюбою. Моя молодша сестра Ліна була лише на три роки молодша за мене, але батьки завжди ставили її на перше місце.

Їй діставалися найкращі сукні та іграшки, а мені – старий одяг та поношені джинси. Коли я отримувала погану оцінку, батько діставав ремінь, але батьки ніколи не підвищували голосу на Ліну.

Мої батьки не дозволяли мені займатися своїми улюбленими заняттями, тоді як наймали репетиторів та організовували додаткові заняття для моєї сестри.

Коли Ліна не змогла вступити на бюджетне місце, батько продав машину, щоб сплатити за її навчання.

Але коли мені знадобилася допомога, батьки відмовили, сказавши, щоб я отримувала стипендію або заробляла сама. Я працювала офіціанткою, щоб заробити гроші, необхідні для навчання.

Зараз у нас із чоловіком успішна студія дизайну та ремонту, і у нас підростає дочка Златка. Однак я не думаю, що в мене буде друга дитина, тому що не хочу повторювати помилку своїх батьків, які свого часу виявили несправедливий фаворитизм.

Нещодавно ми відзначали 50-річчя мого тата. Ми з чоловіком щосили намагалися знайти ідеальний подарунок, тому зупинилися на торті, вазі та тисячі доларів у конверті.

Під час святкування моя мама постійно хвалила мою сестру, розповідаючи про її досягнення та плани на майбутнє.

Коли я допомагала мамі забиратися, то стала свідком дуже неприємної ситуації. Мій тато дістав гроші з подарованого нами конверта і віддав їх Ліні, пояснивши, що вони їй потрібніші.

Ліна була в захваті, але я була обурена. Я пішла, не сказавши жодного слова, і проплакала всю дорогу додому. Я не розуміла, чому мої батьки були такими…

КІНЕЦЬ.