Півтора роки тому мій тридцятип’ятирічний син вперше одружився. До цього він зустрічався з дівчатами і пробував з деякими з них жити цивільним шлюбом. Однак завжди знаходив у своїх подругах якісь вади, і розривав стосунки, сподіваючись зустріти когось краще.

Чесно кажучи, в якийсь момент ми з чоловіком зневірилися чекати від сина створення сім’ї та онуків (думали, що він так і постаріє, постійним шукачем щастя), але одного разу він нарешті знайшов «дівчину мрії».

Його обраниця виявилася непростою, з модельною зовнішністю, на 8 років молодша за нього, з гарною освітою і з багатої сім’ї.

Я ще жодного разу в житті не бачила, щоб чоловік домагався уваги жінки так, як це робив заради неї мій син: він буквально кожну забаганку її виконував, і витрачав великі суми на подарунки.

Щоб ця дівчина сприймала його серйозно, він навіть ризикнув вкласти усі свої кошти у бізнес, завдяки чому став заробляти більше.

Коли син зробив їй пропозицію, спочатку вона йому відмовляла. Безпосередньо заявляла, що він їй не рівня, але через кілька років стосунків «зникла» і погодилася стати його дружиною.

У їхнє весілля наша сім’я вклалася на повну, бо багатий сват заявив, що він має бути впевнений у тому, що зять потягне запити його дочки, і грошей на урочистість давати не став.

Потім виявилось, що вони з матір’ю нареченої подарували молодим велику суму грошей, але навіщо було відмовляти у допомозі з організацією урочистостей, не зрозуміло.

Загалом, живе тепер мій син зі своєю дружиною вже півтора роки, а її запити не зменшуються.

Вона вимагає з нього оплати всіх своїх забаганок: особистий тренер, дорогий одяг, відпустка щонайменше 3 рази на рік.

А коли мова зайшла про те, що настав час заводити дітей, невістка взагалі заявила, що народжуватиме тільки після того, як чоловік їй купить квартиру побільше (зараз живуть у великій двокімнатній квартирі, а їй хочеться трьох чи чотирикімнатну).

Загалом син мені часто скаржиться на те, що дружина з нього «всі соки тягне». А я, хоч і шкодую його, але все одно своєю невісткою захоплююсь, адже вона молодець, що знає собі ціну.

І якби вона не була такою вимогливою, то, напевно, син не досяг би таких фінансових висот, і швидше за все, досі ходив би холостяком.

У нас із цією дівчиною гарні стосунки, і за бажання я могла б домовитися, щоб вона так сильно не налягала на свого чоловіка, але навіщо? Нехай краще син її слухається, і продовжує ставати кращим.

КІНЕЦЬ.